Постанова № 63004110, 21.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2016 р. Справа № 814/447/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Біоносенка В.В., суддів: Гордієнко Т.О. та Марича Є.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: Саламатін О.В. відповідач 2 : не з'явивсяМіністерства оборони України, Військової частини А3189 Повітряних Сил Збройних Сил України, провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, військової частини А3189 Повітряних Сил Збройних Сил України з вимогами про визнання протиправними їх дій щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.10 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні з урахуванням повного розміру грошового забезпечення, а саме грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.10 №889.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтував посиланням на ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої одноразова грошова допомога при звільненні обраховується від місячного грошового забезпечення, а відповідно до ч.2 ст.9 Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військове звання, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення. За таких обставин, на думку позивача, під час нарахування одноразової допомоги при звільненні відповідачі повинні були враховувати, у тому числі, і щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.10 №889.

Відповідачі позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідачі обґрунтували тим, що додаткова грошова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.10 №889, має тимчасовий характер, виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира військової частини або вищого командира залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, і тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. В свою чергу відповідачі послалися на інші правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 04.11.15 по справі №21-473а14, постанові від 03.03.15 по справі №21-32а15, постанові від 19.05.15 по справі №21-466а15, які якраз вказують на правомірність дій відповідачів.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України до 25.12.15 та має військове звання підполковника.

23.11.15 наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №683 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

25.12.15 наказом командира військової частини А3189 виключений зі списків особового складу частини.

Одночасно з цим, вирішено питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 21 календарних років.

На посаді, що передувала звільненню, ОСОБА_1 отримав грошове забезпечення в розмірі 13996 гривень на місяць, яке складалось з наступного: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, премія, щомісячна додаткова винагорода (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.10 №889).

Військовою частиною А3189 нараховано та виплачено позивачу суму одноразової грошової допомоги в розмірі 91854 гривень.

При цьому, відповідачем обраховано зазначену суму з розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 в сумі 8748 гривень (8748,00*21*50%=91854), без врахування щомісячної додаткової винагороди в розмірі 5248 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У пункті 1 постанови № 889 встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, мають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови).

Згідно з підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах, в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, -20 % місячного грошового забезпечення.

За пунктом 5 Інструкції така винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату зазначеної щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах, в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.

Верховний Суд України в своїх постановах від 04.11.15 по справі №21-473а14, від 03.03.15 по справі №21-32а15, від 19.05.15 по справі №21-466а15, висловив правову позицію, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою №889 та Інструкцією, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

За таких обставин, враховуючи правові висновки Верховного Суду України, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Головуючий суддя В. В. Біоносенко

Судді Т.О.Гордієнко

Є.В.Марич

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24.11.16

Суддя В.В. Біоносенко