Ухвала суду № 63003815, 03.11.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 447/3063/15-к

пр.№ 1-кп/464/98/16

У Х В А Л А

03.11.2016 року колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова у складі: головуючого судді - Чорна С.З., судді Дулебко Н.І., судді Горбань О.Ю., з участю прокурора Данилів О.М., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, представника цивільного позивача ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, представника потерпілої ОСОБА_5, секретаря судового засідання Довгун Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Під час розгляду справи прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на строк 60 днів, оскільки термін такого доходить кінця, а жодні обставини, на підставі яких йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даний час не відпали та відповідно існуючі ризики, наявність яких встановлено судами, не зменшились.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 покликаючись на те, що обвинувачений продовжує хворіти тяжким хронічним захворюванням, а будь-які інші обставини, що слугували б підставою для подальшого тримання обвинуваченого під вартою відсутні, крім того прокурором не представлено суду жодних доказів вини останнього у вчинені інкримінованого йому злочину, а тому просить визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід, який не повязаний з утриманням особи під вартою. Аналогічну думку висловив обвинувачений ОСОБА_2, просить замінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш мякий, оскільки в медичній частині УВП йому не надають належної медичної допомоги, в той час як він такої потребує.

Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 подане прокурором клопотання підтримали.

Зясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути зазначене питання.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд бере до уваги те, що такий обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до пятнадцяти років, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, соціальне становище, суд приходить до висновку, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозвязку дають підстави вважати, що на даний час обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду (в т.ч. інших правоохоронних органів), продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати іншим чином обєктивному зясуванню обставин справи.

Суд також бере до уваги стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_2, яке, згідно останньої отриманої інформації, на даний час є повністю задовільним та стабільним. Покликання на наявність тяжкого захворювання, в порівняні з іншими існуючими ризиками, не може бути категоричною підставою для звільнення особи з-під варти.

Таким чином, суд вважає, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, що виправдовує тримання ОСОБА_2 під вартою, застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу за даних обставин буде недоцільним.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в :

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, 12.04.1974р.н., зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, який до застосування запобіжного заходу проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити на 2 (два) місяці, тобто до 03.01.2017 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Чорна С. З.

Судді: