Ухвала суду № 63002463, 08.11.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1968/16-ц

УХВАЛА

Іменем України

"08" листопада 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградськоїобласті в складі: головуючого - судді Голосеніної Т.В., з участю секретаря Шаповал І.Ф., в присутності представника скаржника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії, проведеному у режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м.Кіровограда, скаргуПАТ "Банк "Фінанси і кредит" про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ :

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області - ОСОБА_2, начальника Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області - ОСОБА_3.

19.03.2013 року рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість у розмірі 49288грн. 98коп.

24.04.2013 року на виконання вище названого судового рішення Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області був виданий виконавчий лист №1118/10012/12, який було направлено на виконання.

26.11.2015 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 виконавчим провадженням № 48206662 виконавчий лист №1118/10012/12 було повернуто стягувачу.

Стягувач вважає такі рішення та дії державного виконавця протиправними та просить:

- визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.11.2016 року за виконавчим

провадженням №48206662 про повернення стягувачу виконавчого документа;

- визнати дії начальника відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №8206662 неправомірними;

- скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 від 06.05.2016 року за виконавчим провадженням №48206662.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.11.2015 року була отримана представником ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" лише 20.04.2016 року. 26.04.2016 року ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" звернувся із скаргою до начальника відділу ДВС дії підпорядкованого державного виконавця. 06.05.2016 року начальником ВДВС Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову, якою в поновленні строку на оскарження задоволено, в іншій частині - відмовлено. Визнано дії державного виконавця вчиненими з порушеннями Закону України «Про виконавче провадження», попереджено державного виконавця Рябченко Н.А. щодо недопущення виявлених порушень закону та роз'яснено порядок оскарження даної постанови.

В судовому засіданні представник ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" скаргу підтримав.

Представник відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області судове засідання не зявився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

ОСОБА_4 в судове засідання також не зявився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувану обґрунтована тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, але зазначене твердження державного виконавця не відповідає дійсності, оскільки з вимогами про авансування державний виконавець до ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" не звертався.

Постанова від 06.05.2016 року перенасичена перерахуванням листувань, які здійснювалися виключно між державним виконавцем та ПАТ "Банк "Фінанси і кредит", на які кожного разу реагував відповідним чином представник ПАТ "Банк "Фінанси і кредит". Вказана позиція державного виконавця свідчить про відсутності об'єктивності та виключно про намагання заздалегідь створити ситуацію для повернення виконавчого документа стягувачу, будь-яке листування чи виконавчі дії, щодо намагання вилучити із незаконного володіння третіх осіб заставного майна банка - автомобіль марки CНАNА модель Changan Benni SC133, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, не здійснено.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, такий строк є процесуальними та може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, суд першої інстанції прийшов до підставного висновку про поважність причин пропуску строку звернення заявника зі скаргою до суду та поновив його.

За положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України, ст.14 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України, для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, у пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В постанові начальника ВДВС від 06.05.2016 року вказано, що 15.09.2015 року державний виконавець разом із представником ПАТ "Банк "Фінанси і кредит"здійснили виїзд за місцем знаходження затриманого автомобіля на автостоянці. Проте двері автостоянки були зачинені. Але згідно Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання.

Отже, державний виконавець міг у межах повноважень наданих йому законом отримати довідки та інформацію про те ким, коли і на яких підставах автомобіль поставлено на штраф майданчик, чому ці особи протидіють державному виконавцеві у здійсненні своїх функцій, зробити відповідне звернення до правоохоронних органів з цього приводу, накласти стягнення на цю юридичну особу та її посадових осіб, вилучити автомобіль, безперешкодно входити на територію, де знаходиться майно боржника, проводити огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати , арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення, отримати ухвалу суду на примусове входження, залучити органи поліції до виконавчих дій тощо. Чого державним виконавцем здійснено не було, а керівник своєю постановою ствердив таку його бездіяльність й вказав як на обставину, що унеможливлює виконання рішення суду та виправдовує державного виконавця.

Суд погоджується із твердженням скаржника стосовно неправомірності повернення виконавчого документа в зв'язку із нездійсненням стягувачем авансування представник ПАТ "Банк "Фінанси і кредит", оскільки рухоме майно повинно бути передане на відповідальне зберігання представникам СЕТАМУ. Крім того, питання сплати 13464 грн. 00 коп. за період простою авто на стоянці комерційної структури це питання цивільно-правових відносин між стоянкою та власником авто та від вирішення цього питання не може залежати виконання чи невиконання рішення суду, здійснення чи не здійснення державним виконавцем своїх обов'язків.

Також суд приймає до уваги твердження представника скаржника, що докази отримання стягувачем листа про авансування відсутні, оскільки державним виконавцем направлено лист за адресою, відмінною від адреси стягувача, зазначеної у виокнавчому документі.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.11.2015 року за виконавчим провадженням №48206662 про повернуто стягувачу виконавчого документа та постанова начальника відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 від 06.05.2016 року за виконавчим провадженням №48206662 підлягають скасуванню, а дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірними.

Таким чином суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Поновити ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" строк на оскарження дій державного виконавця.

Скаргу ПАТ "Банк "Фінанси і кредит" задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження №48206662 щодо повернення стягувачу виконавчого документу - неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.11.2015 року за виконавчим провадженням №48206662 про повернення стягувачу виконавчого документа.

Визнати дії начальника відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №48206662 щодо відмови стягувачу в задоволенні скарги від 26.04.2016 року на дії державного виконавця - неправомірними.

Скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 від 06.05.2016 року за виконавчим провадженням №48206662.

Ухваламоже бутиоскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення суду у той же строк, починаючи з дня отримання копії рішення суду.

Суддя