Ухвала суду № 62999247, 28.11.2016, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

іменем України

"28" листопада 2016 р. Справа153/1487/16-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.

розглянувши подання начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1. Вказала, що на виконанні у Ямпільському районному відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження з виконання постанов, виданих Вінницьким окружним адміністративним судом від 09.04.2015 про стягнення з ПП «Дністер», керівник якого є ОСОБА_1 заборгованості в сумі 313626 гривень 88 копійок на користь УПФУ в Ямпільському районі. Заявник просить суд винести ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до повного виконання ним судового рішення, посилаючись на те, що боржник борг не сплачує, ухиляється від зобовязань покладених на нього рішенням.

Начальник відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2, яка діє на підставі доручення подання підтримала, про що надала суду заяву від 28.11.2016 за вх..№6965 із клопотанням справу розглянути без її участі. Відносно заявленого подання покладається на розгляд суду.

Відповідно до ст.377-1 ч.2 ЦПК України суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом ухвалено про задоволення заявленого клопотання державного виконавця, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду подання, такий розгляд справи не порушує прав та інтересів державного виконавця або будь-яких інших осіб.

Із досліджених доказів, а саме копії повідомлення УПФУ в Ямпільському районі Вінницької області вих..№613/06-40/03 від 03.11.2016 встановлено, що виконуючий обовязки начальника УПФУ в Ямпільському районі звернулась до відділу ДВС із проханням про негайне вжиття заходів згідно законодавства, щодо обмеження керівника ПП «Дністер» ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до повного погашення заборгованості. Із копії рішення районної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати від 26.10.2016 встановлено, що вказаним рішенням вирішено начальнику УПФУ в Ямпільському районі звернутись до відділу ДВС щодо обмеження в праві виїзду за кордон керівника ПП «Дністер» ОСОБА_1 Із копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2016 встановлено, що на підставі постанов Вінницького окружного адміністративного суду відкриті виконавчі провадження про стягнення з ПП «Дністер» на користь УПФУ в Ямпільському районі заборгованість на загальну суму 313626 гривень 88 копійок. Із копії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2012 встановлено, що з ПП «Дністер» на користь УПФУ в Ямпільському районі стягнуто 48543 гривні 17 копійок заборгованості. Із копії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2013 встановлено, що з ПП «Дністер» на користь УПФУ в Ямпільському районі стягнуто 10886 гривень 92 копійки заборгованості. Із копії постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2011 встановлено, що з ПП «Дністер» на користь УПФУ в Ямпільському районі стягнуто 50801 гривню 15 копійок заборгованості. Із копії пояснення директора ПП «Дністер» ОСОБА_1 від 26.09.2016 встановлено, що підприємство ПП «Дністер» з 2010 не проводить ніякої фінансово-господарської діяльності та не має у власності ніякого рухомого те не рухомого майна, у звязку із чим не має змоги розрахуватись з борговими зобовязаннями. Із копії повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» вих..№20.1.0.0.0/7-20160705/2057 від 08.07.2016 встановлено, що ПП «Дністер» не має відкритих рахунків у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Державним виконавцем у цьому провадженні не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик свідків чи призначення судових експертиз, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України.

Оцінюючи усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яківона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

В матеріалах подання відсутні будь-які докази, які б підтвердили ту обставину, що боржник отримав копії постанов про відкриття виконавчого провадження відносно нього та повідомлений у встановленому порядку про можливість добровільного виконання судового рішення.Відсутні будь-які докази, які б підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 як керівник ПП «Дністер» ухиляється від виконання судового рішення. Вказані в поданні державним виконавцем обставини про необхідність обмеження права ОСОБА_1 у виїзді за кордон не ґрунтуються на вимогах закону та не є підставою вважати, що він ухиляється від виконання судового рішення або може виїхати за кордон саме з метою ухилення від виконання судового рішення. Доводи державного виконавця про ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення є лише його припущенням, не підтвердженим жодним доказом. Із змісту подання, доданих пояснення ОСОБА_1 та повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що підприємство ПП «Дністер» з 2010 не проводить ніякої фінансово-господарської діяльності та не має у власності ніякого рухомого те не рухомого майна, у звязку із чим не має змоги розрахуватись з борговими зобовязаннями, а також не має відкритих рахунків у ПАТ КБ «ПриватБанк». Вказана обставина свідчить про неможливість виконання судового рішення, однак, не є ухиленням ОСОБА_1 від виконання судового рішення.

Крім цього, державним виконавцем не надано доказів про витребування відомостей про наявність у боржника закордонного паспорту чи інших відомостей про можливість ОСОБА_1 вибути за межі України, що свідчить про неповноту вчинених виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Неповнота вчинення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від виконання боргових зобов'язань ПП «Дністер», дає підставу суду вважати недоведеними обставини, на які державний виконавець посилається у своєму поданні.

Оскільки заявником не надано суду переконливих та достовірних доказів на підтвердження його вимог, суд вважає подання необґрунтованим і має підстави відмовити у його задоволенні.

Керуючись ст.ст.5, 8, 10, 11, 60, 208, 212, 213, 214, 215, 293, 377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г. ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА