Ухвала суду № 62997843, 23.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2016 року № 810/3758/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області та Фастівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та запису,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області та Фастівської районної державної адміністрації Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гонтар Наталії Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28339463 від 19.02.2016;

- скасувати запис №13440793 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений 19.02.2016 державним реєстратором Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Однак, надана адміністративна позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорту громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч.1 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VІ (далі-Закон №5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 №320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії сторінок якого до позовної заяви не долучені.

Крім того, згідно з п.4 ч.1ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п. 9 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В свою чергу, суб'єктом владних повноважень, згідно з п. 7 частини 1 статті 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гонтар Наталії Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28339463 від 19.02.2016; скасувати запис №13440793 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений 19.02.2016 державним реєстратором Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Проте, суд звертає увагу на те, що позивачем не зазначено в пункті 2 прохальної частини позовної заяви ім'я, прізвище та по батькові державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, яким було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно оспорюваний запис.

Крім того, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гонтар Наталія Іванівна та державний реєстратор Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області не вказані позивачем у позовній заяві в якості відповідачів по справі, як і не вказані причини неможливості цих осіб бути відповідачами за адміністративним позовом.

У зв'язку з цим, суд вбачає за необхідне роз'яснити позивачу про доцільність зазначення вказаних осіб в якості відповідачів про справі, уточнити заявлені позовні вимоги або повідомити причини неможливості цих осіб бути відповідачами за цим позовом.

Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено відповідачами по справі Головне територіальне управління юстиції у Київській області та Фастівську районну державну адміністрацію Київської області, проте жодна із зазначених у прохальній частині позовної заяви вимог не заявлена до цих органів, а також не повідомлені причини залучення в якості співвідповідача Фастівської районної державної адміністрації Київської області, а саме: можливості вказаного органу відповідати за рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області та Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

При цьому, суд зазначає, що у разі ліквідації державного органу та, відповідно, звільнення посадових осіб, правомірність рішень яких оспорюється в адміністративному процесі, належним відповідачем має бути орган, який є вищестоящим за ліквідованого роботодавця посадової особи.

Наведене правило, в свою чергу, запобігає штучній зміні територіальної підсудності розгляду справи шляхом залучення в якості співвідповідача функціонального правонаступника ліквідованого державного органу.

У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення позовних вимог щодо вказаних відповідачів.

Крім того, суд звертає увагу позивача на необхідність надання клопотання про поважність причин пропуску ним шестимісячного строку звернення з даною позовною заявою до суду, який передбачений ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, та доказів на підтвердження поважності таких причин.

Частиною 1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст.106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву без руху.

2.Позивачеві усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме надати в чотирьох примірниках:

- копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1.

- виправлені примірники позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень;

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з документальними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

3.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/3758/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.