Рішення № 62997127, 24.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 760/5661/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/6827/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Лозинська М.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А. 24 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» подала апеляційну скаргу, в якій просила суд рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Представник Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що у березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що предметом діяльності підприємства «Полтаваенерго» є надання послуг з теплопостачання у вигляді опалення і гарячого водопостачання.

Відповідно до Договору дарування від 9 жовтня 2009 року ОСОБА_3 прийняла у спільну часткову власність 1/3 квартири АДРЕСА_2.

Зазначив, що в лютому 2011 року відповідач зверталася до ТОВ «Полтаваенерго» з проханням укласти між підприємством та нею договір про надання послуг теплопостачання на належну їй частину квартири. Позивач роз'яснив відповідачу, що для укладення з нею договору про надання послуг з теплопостачання необхідно рішення про визначення розміру опалювальної площі, що відповідає її частині в праві спільної часткової власності. Дане питання не відноситься до компетенції підприємства, тому відповідачу було запропоновано звернутися до балансоутримувача будинку, через Виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтаві ради або до судових органів.

30 листопада 2011 року до позивача звернувся ОСОБА_4, який відповідно до вищевказаного договору дарування від 9 жовтня 2009 року є власником 2/3 частини АДРЕСА_2 з проханням укласти з ним договір про надання послуг теплопостачання на оплату його частини квартири, в праві спільної часткової власності. До заяви було додано копію рішення Октябрського районного суду м. Полтави, від 8 листопада 2011 року, яким було визначено порядок користування спільною частковою власністю (квартира № 86) та визначена площа співвласників для розрахунку платежів за комунальні послуги.

На підставі наданого рішення, позивач відкрив окремий особовий рахунок на: 1). ОСОБА_4 - НОМЕР_1; 2) ОСОБА_3 - НОМЕР_2.

Зазначив, що підприємство «Полтаваенерго» надавало послуги з центрального опалення в квартиру відповідача, загальною опалювальною площею 25,5 кв.м.

На виконання п. 3 ст. 21 Закону України«Про житлово-комунальні послуги», позивачем було підготовлено договір про надання послуг теплопостачання відповідно до типового договору та направлено на адресу відповідача разом із супровідним листом вих. № 26/1355 від 2 грудня 2011 року, проте відповідач відмовилася від підписання запропонованого договору, посилаючись на те, що в договорі вказана вже існуюча заборгованість, з якою відповідач не може погодитись.

Оскільки ОСОБА_3, яка є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, є абонентом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаваенерго» та споживачем послуг з централізованого теплопостачання, однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань не сплачує кошти за користування наданими їй позивачем послугами і за період з 9 жовтня 2009 року по 1 квітня 2014 року має заборгованість, яка, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, становить 2352,65 грн., просив стягнути з неї зазначену суму заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування від 9 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 прийняла у спільну часткову власність 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 8 листопада 2011 року, визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Визначена площа співвласників для розрахунку платежів за комунальні послуги, а саме виділено ОСОБА_3І, частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 27 кв.м.; виділено ОСОБА_4 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 54,1 кв.м.

На підставі наданого рішення, позивач відкрив окремий особовий рахунок на: 1). ОСОБА_4 (2/3 в праві спільної часткової власності) - НОМЕР_1; 2) ОСОБА_3 (1/3 в праві спільної часткової власності) - НОМЕР_2.

29 березня 2010 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаваенерго» та ОСОБА_4 було укладено договір НОМЕР_1 на надання послуг на усю площу квартири АДРЕСА_2, загальною площею 80,1 кв.м., та відкрито особовий рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 неодноразово зверталася до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаваенерго» із листами з проханням укласти між підприємством та нею договір про надання послуг теплопостачання на належну їй частину квартири, на що їй позивачем було відмовлено, що підтверджується відповідними листами, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, після рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 8 листопада 2011 року, Полтавським КП ЖЕО №2, який є балансоутримувачем будинку, у 2011 році відповідачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2., за яким вона сплачує відповідні послуги, починаючи з грудня 2011 року, що підтверджується відповідними квитанціями, які містяться в матеріалах справи. Також в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують факт оплати послуг з теплопостачання за період з 9 жовтня 2009 року по 1 грудня 2011 року іншим співвласником квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 за його договором з позивачем від 29 березня 2010 року, рах. НОМЕР_1.

Як вбачається з розрахунку боргу за послуги з теплопостачання, що надавались Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаваенерго», за період з 1 листопада 2009 року по 1 лютого 2014 року відповідачу, нараховувалась плата за надані послуги.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а наймач зобов'язаний своєчасно щомісяця вносити плату за комунальні послуги.

Згідно «Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 споживач зобов'язаний вчасно, у встановлений строк вносити оплату за надані послуги щомісячно за встановленими нормами та тарифами.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено на підставі чого розраховано тарифи на послуги, не зазначено періоди, за які виникла заборгованість.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_2.

29 березня 2010 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаваенерго» та ОСОБА_4 було укладено договір НОМЕР_1 на надання послуг на усю площу квартири АДРЕСА_2, загальною площею 80,1 кв.м., та відкрито особовий рахунок.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 8 листопада 2011 року, визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Визначена площа співвласників для розрахунку платежів за комунальні послуги, виділено ОСОБА_3І, частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 27 кв.м.; виділено ОСОБА_4 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 54,1 кв.м.

На підставі даного рішення, позивач відкрив окремий особовий рахунок на: 1). ОСОБА_4 (2/3 в праві спільної часткової власності) - НОМЕР_1; 2) ОСОБА_3 (1/3 в праві спільної часткової власності) - НОМЕР_2.

При цьому за заявою ОСОБА_4 було зроблено перерахунок оплати за теплопостачання і повернуто ОСОБА_4 зайво сплачені ним гроші.

Неукладення договору про надання послуг теплопостачання до 1 грудня 2011 року не звільняє ОСОБА_3 від обв'язку оплачувати надані послуги.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у зв'язку із перерахунком оплати послуг за теплопостачання ОСОБА_4, ОСОБА_3 має заборгованість по оплаті послуг за теплопостачання у розмірі 2045 грн. 01 коп.

Належних та допустимих доказів, що ОСОБА_3 приймала участь в оплаті послуг за теплопостачання з жовтня 2009 року по 1 грудня 2011 року за договором НОМЕР_1 на надання послуг на усю площу квартири АДРЕСА_2, загальною площею 80,1 кв.м., чи відшкодувала ОСОБА_4 сплачені ним кошти відповідно до належної їй частки майна, суду надано не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті послуг за теплопостачання в розмірі 2045 грн. 01 коп. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Разом з цим, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, оскільки судом встановлено, що зазначений борг утворився не у зв'язку з несвоєчасною оплатою послуг з жовтня 2009 року, а у зв'язку із перерахунком сплачених коштів при розділі особових рахунків.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо несвоєчасної оплати наданих послуг та понесення у зв'язку з цим майнових втрат.

Як вбачається з наданих відповідачем квитанцій, поточної заборгованості по оплаті послуг за надання теплопостачання з 1 грудня 2011 року немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасувати, ухваливши нове рішення наступного змісту.

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 2045 грн. 01 коп. заборгованості.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді