Рішення № 62997069, 17.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4161/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Арапіна Н.Є.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/12167/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа - Шоста Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа - Шоста Київська державна нотаріальна контора в якому просив встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, з червня 2010 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до КМР, третя особа - Шоста Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення незаконного рішення. Зокрема вказує, що встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є достатнім для пред'явлення такого рішення до нотаріальної контори з метою успадкування майна дружини і не потребує визнання в судовому порядку права власності.

Позивач та його представник у суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від відповідача та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи у відсутності їх представників. Тому, на підставі ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає з можливе розглядати справу у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року в період перебування у шлюбі батька - ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року) та матері - ОСОБА_6 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року) народилась ОСОБА_4, вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 11,14, 16, 140, 141).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 23 жовтня 2013 року на підставі розпорядження № 33-266.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_4(спадкодавець), що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Судом встановлено, що 01 лютого 2016 року позивач звернувся до Шостої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його цивільної дружини ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що можливість вирішення вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, без вимоги про захист свого особистого немайнового права та інтересу в позовному провадженні не передбачено.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на те, що вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу мають розглядатись в позовному провадженні, якщо існує спір про право. Так метою встановлення даного факту позивач зазначав, що має намір прийняти спадщину після сперті ОСОБА_4

А тому після встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивач із рішенням суду може звернутись до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з абз. 1 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Даний факт має юридичне значення для позивача ОСОБА_2, оскільки відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

На підтвердження факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу не менше 5 років до часу відкриття спадщини позивачем надані спільні фотокартки, копія договору на надання ритуальних послуг від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, документи щодо придбання побутової техніки копії, медичної документації на ім'я ОСОБА_4, чеки на придбання ліків, а також допитані заявлені позивачем свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Як роз'яснено в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'ю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до інформації Київського міського клінічного ендокринологічного центру та Київської міської клінічної лікарні №3 ОСОБА_4 перебувала на лікуванні з приводу низки захворювань (а.с. 29,30,31-34,35-36,118,119-121)

Оцінюючи всі зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що факт спільного проживання однією сім'єюз веденням спільного побуту ОСОБА_2 доведений, нимнадані докази сімейно-побутових стосунків сторін, ведення ними спільного господарства, єдиного бюджету, придбання ними за спільні кошти певного майна та ліків на лікування ОСОБА_10 та інших суттєвих обставин, що характеризують усталені відносини, що притаманні подружжю.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: