Ухвала суду № 62997050, 15.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1907/2016 Головуючий у першій інстанції Голуб О.А.

Категорія: ст. 314 КПК України Суддя-доповідач Павленко О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Павленко О.П.

суддів Журавля О.О., Тютюн Т.М.

при секретарі Лашевич О.С.

за участю прокурора Карпука Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 42016101100000001 - прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Прядка Р.В. на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року щодо обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в

м. Світловодськ Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016року з підготовчого судового засідання у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42016101100000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2016, стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 10.

Таке рішення суд першої інстанції обґрунтував наявністю в обвинувальному акті суперечностей у викладі фактичних обставин, формулюванні обвинувачення та правової кваліфікації діянь. Зокрема, суд указав, що згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема як складання, видача завідомо неправдивих офіційних документів та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, однак у викладі фактичних обставин цього кримінального правопорушення не зазначено за яких обставин, які встановив прокурор, ОСОБА_4 склав, видав завідомо неправдиві офіційні документи і взагалі відсутній виклад фактичних обставин в частині обвинувачення про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів. Крім того, викладене в обвинувальному акті юридичне формулювання інкримінованих ОСОБА_4 дій не відповідає диспозиціям ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 358 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Прядко Р.В., посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні

№ 420161001100000001 направити на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

За доводами апеляційної скарги прокурор вважає, що суд першої інстанції фактично вийшов за межі повноважень, передбачених ст. 314 КПК України для стадії підготовчого судового засідання, оскільки повинен був лише визначитися чи відповідає обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, проте вдався до аналізу правильності викладення фактичних обставин та правової кваліфікації кримінальних правопорушень.

В той же час, за твердженням прокурора, під час складання обвинувального акта щодо ОСОБА_4 були дотримані вимоги ст. 291 КПК України, а тому судове рішення є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обов'язкові відомості, які повинен містити в собі обвинувальний акт, визначені в ч. 2 ст. 291 КПК України.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Враховуючи, що зміст фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, відповідно до вимог ст. 91 КК України, визначається тими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і є необхідними та достатніми для його вирішення по суті, то обвинувальний акт в цій частині не повинен містити положення, які суперечать одне одному, тобто фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинні узгоджуватися з положеннями тієї частини статті закону України про кримінальну відповідальність, посилання на які наведені в обвинувальному акті, бо в протилежному випадку не буде дотримана одна з основних засад кримінального провадження - забезпечення права на захист.

Зокрема, обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього, як це передбачено пунктом 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України.

Проте, зі змісту обвинувального акта щодо ОСОБА_4, який надійшов для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва, вбачається, що правова кваліфікація кримінальних правопорушень так як вона викладена, в тому числі й з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 366 КК України, в цьому процесуальному документі не відповідає змісту закону України про кримінальну відповідальність та не узгоджується з формулюванням обвинувачення і фактичними обставинами зазначеного кримінального правопорушення, в яких взагалі не викладені дії ОСОБА_4 за такою формою інкримінованого йому за ст. 366 КК України діяння, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також не наведені обставини видачі завідомо неправдивих офіційних документів, на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції у підготовчому провадженні, дійшовши правильного висновку про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що, повертаючи обвинувальний акт, суд фактично вийшов за межі своїх повноважень у підготовчому засіданні, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать змісту судового рішення, в якому суд указав виключно на істотні суперечності в змісті обвинувального акта, а твердження про порушення судом ст. 22 КПК України і права прокурора, гарантованого ч. 4 ст. 338 КПК України, яке може бути реалізоване саме під час судового розгляду, є непереконливими, бо прокурор у кримінальному провадженні вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення в суді лише з підстав встановлення під час судового розгляду справи нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а не за обставин, про які зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_4, а тому судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст. 314 КПК України, отже апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Прядка Р.В. залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42016101100000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2016 стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____ ____ _____

ПавленкоО.П. ЖуравельО.О. Тютюн Т.М.