Рішення № 62995529, 23.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7434/16

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Кравця Ю.І., Фальчука В.П.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2016 року по цивільній справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку,

встановила:

У травні 2016 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку, посилаючись на те, що в гуртожиток, який знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, в 2005 році на підставі ордеру була вселена ОСОБА_2, як член сім'ї підполковника військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4, який проходив службу в Одеському інституті Сухопутних військ. Згодом ОСОБА_2 зареєструвала у гуртожитку свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 В подальшому, підполковник ОСОБА_4 виїхав з гуртожитку для проходження служби в інше місто, разом з членами сім'ї, однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у порушення законодавства, залишилися проживати у гуртожитку, виїжджати не бажають, службу у Збройних Силах України не проходять, на підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд виселити відповідачів з гуртожитку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2016 року позов Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку задоволений. Виселені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 689 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі.

У відповідності до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 в гуртожиток поселилась, як член сім'ї військовослужбовця, згодом зареєструвала у ньому свого сина ОСОБА_3, проживання обох відповідачів є похідним від права проживання підполковника ОСОБА_5, який виїхав з гуртожитку до нового місця проходження служби, а тому суд дійшов до висновку про те, що відповідачі підлягають виселенню без надання іншого житла.

Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Держава гарантує забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (стаття 12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».)

Відповідно до статті 132 ЖК України осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Згідно з ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 6, 127 ЖК Української РСР житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що будівлі військового містечка АДРЕСА_1 є військовим майном, яке обліковувалось у Військовому інституті Сухопутних військ (правонаступник - військовий інститут ОНПУ, на теперішній час Військова академія м. Одеси) (а.с. 11).

У вересні 2009 року згідно вимог чинного законодавства України за актом прийому-передачі передано на баланс КЕВ м. Одеси.

КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ від 21.04.2011р. № 215 «Про затвердження Положення про організацію квартирно- експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» та Положенням про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно ордеру № 13 від 24.10.2005 року, виданого Одеським інститутом Сухопутних військ підполковнику ОСОБА_6 було надано житлове приміщення кімнату АДРЕСА_1 - відповідач ОСОБА_2 вселилася в спірне житлове приміщення, як член сім`ї ОСОБА_6 (а.с. 8).

ОСОБА_6 разом з дружиною та своєю матір`ю виїхали із зазначеного житлового приміщення в гуртожитку, а відповідачка ОСОБА_2 залишилась проживати в даному житловому приміщенні.

Відповідачі зареєстровані в даному приміщенні з 14 грудня 2005 року, що підтверджується витягом з домової книги, та ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем (а.с. 6).

Відповідно до листа військового комісару Одеського обласного за обліком військових пенсіонерів Одеського обласного військового комісаріату ОСОБА_2 не значиться. Вірогідно що проходить військову службу або звільнені без пенсії. Тому даних щодо них в Одеському обласному військовому комісаріаті немає (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, та проходить військову службу в Одеському прикордонному загоні м. Одеси Державної прикордонної служби України у в/ч 2138 (а.с. 38).

Відповідно до статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Відповідно до п.5.10. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженим Міноборони України від 30.11.2011року наказ № 737, особа, яка звільнена з військової служби і має вислугу менше ніж 10 років у календарному обчисленні, підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

У разі якщо особа, звільнена з військової служби, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у ЗС України, вона підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством, незалежно від кількості вислуги років у календарному обчисленні.

Працівник, який звільнений з роботи і має стаж роботи менше ніж 10 років, підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з ним проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Підлягають виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення особи, які самоправно зайняли жилу площу, і колишні члени сім'ї військовослужбовця чи працівника, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу, а також особи, які підпадають під підстави, передбачені статтею 116 Житлового кодексу Української РСР.

Задовольняючи позов та виселяючи відповідачів, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, та на цей час проходить військову службу.

Більш того, позовні вимоги про визнання ордеру недійсним та виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже були предметом розгляду у суді, так рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2014 року залишено без змін, по цивільній справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_3, Військової академії м. Одеси, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання ордера на житлове приміщення недійсним та виселення, встановлено, що з боку позивача не було додано будь-яких доказів які б свідчили про порушення вимог чинного законодавства України, як з боку Відповідача так і з боку Одеського інституту Сухопутних військ, правонаступником якого є Військова академія м.Одеси при видачі ордеру на житло, а також не були доведені позовні вимоги про виселення ОСОБА_2, разом з її дітьми.

Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так судом вже було встановлено, що ОСОБА_2 вселилася у кімнату № 315 на законних підставах, відповідно до ордеру, підстав для виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи, що судом першої інстанції без з'ясування всіх обставин справи по суті спору, без з'ясування та визначення питання обґрунтованості та доведеності позову, ухвалено рішення про задоволення позову, таке рішення не може залишатись у силі та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2016 року - скасувати. Ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку - відмовити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на користь ОСОБА_2, сплачений судовий збір в розмірі в розмірі 606 гривень 32 копійки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий________О.С. Комлева

Судді ________Ю.І. Кравець

________ В.П. Фальчук