Ухвала суду № 62995511, 17.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6341/16

Головуючий у першій інстанції

Пушкарський Д. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сібовій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 червня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк», звернувшись 21 січня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №292-013/ФКВ-08 від 8 травня 2008 року, за яким надано кредит в сумі 32000,00 доларів США під 16,5% річних на строк до 7 травня 2015 року. Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №292-013/ZФПОР1-08 від 8 травня 2008 року, між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки №292-013/ZФПОР2-08 від 8 травня 2008 року. Посилаючись на невиконання умов договору, позивач ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи просив стягнути за кредитним договором заборгованість станом на 31 грудня 2015 року в загальній сумі 2292664,92 грн. солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та судові витрати (а.с.2-6).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав (а.с.62-65).

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала (а.с.77-79).

Відповідач ОСОБА_5 пояснень, заперечень не надав.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 21 червня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_3 кредитну заборгованість в загальній сумі 2292664,92 грн., судові витрати в сумі 34389,97 грн., в частині вимог до поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено (а.с.139-142).

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати в частині відмови в позові до поручителів, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦПК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Встановлено, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №292-013/ФКВ-08 від 8 травня 2008 року, за яким надано кредит в сумі 32000,00 доларів США під 16,50% річних, зі сплатою комісії за надання кредиту 1,6% від суми кредиту, зі сплатою комісії за видачу готівкових коштів 0,4% від суми кредиту, строком кредитування на 84 місяці до 7 травня 2015 року, з поверненням кредиту щомісячно частинами в розмірі не менш як 380,00 доларів США (а.с.8-14, 15-16).

Відповідно до статей 512-519 ЦК України, статей 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів пливу за порушення банківського законодавства» між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та НБУ укладено договір від 30 червня 2010 року про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до пункту 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінив ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно пункту 4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанк» ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, ПАТ «Дельта Банк» перейшло (відступлено) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №292-013/ФКВ-08 від 8 травня 2008 року. На підставі кредитного договору між ПАТ «Дельта Банк», до якого перейшло право вимоги від ТОВ «Український промисловий банк», та ОСОБА_3 мали місце кредитні правовідносини та обумовлені ними зобов'язання.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

Встановлено, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №292-013/ZФПОР1-08 від 8 травня 2008 року, за яким поручитель ОСОБА_4 як поручитель поручилась перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №292-013/ФКВ-08 від 8 травня 2008 року, за яким останній зобов'язався до 7 травня 2015 року повернути кредит у розмірі 32000,00 доларів США, сплатити проценти та штрафні санкції в розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (а.с.17).

Встановлено, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки №292-013/ZФПОР2-08 від 8 травня 2008 року, за яким поручитель ОСОБА_5 як поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №292-013/ФКВ-08 від 8 травня 2008 року, за яким останній зобов'язався до 7 травня 2015 року повернути кредит у розмірі 32000,00 доларів США, сплатити проценти та штрафні санкції в розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (а.с.18).

Відмовляючи в задоволенні вимог до поручителів, суд першої інстанції виходив з припинення поруки на підставі частини 4 статті 559 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в частині вимог до поручителів не спростовують.

Так, порука припиняється після закінчення стоку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (ч.4 ст.559 ЦК України).

Кредитний договір №292-013/ФКВ-08 від 8 травня 2008 року укладено строком кредитування на 84 місяці до 7 травня 2015 року. Забезпечувальні договори як то договір поруки №292-013/ZФПОР1-08 від 8 травня 2008 року та договір поруки №292-013/ZФПОР2-08 від 8 травня 2008 року не містять зазначення строку припинення поруки, відтак, виходячи з того, що строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Кредитним договором строк виконання основного зобов'язання встановлено 7 травня 2015 року, відповідно, вимоги до поручителя підлягають пред'явленню протягом шести місяців з дня настання вказаного строку, тобто з дня 7 травня 2015 року. Такий шестимісячний строк закінчився 7 листопада 2015 року, позов до суду пред'явлено до поручителів 21 січня 2016 року шляхом надіслання позовної заяви та доданих матеріалів поштою 14 січня 2016 року. Матеріали справи не містять доказів надіслання поручителям письмової вимоги про дострокове повернення отриманих в кредит коштів, сплату процентів за користування коштами.

Таким чином, позов до поручителів пред'явлено після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, що згідно частини 4 статті 559 ЦК України вказує на припинення поруки.

Посилання ПАТ «Дельта Банк» на право пред'явлення вимоги до поручителів у строк до повного виконання зобов'язання за кредитним договором безпідставні, оскільки не ґрунтуються на умовах договору, положеннях частини 4 статті 559 ЦК України, правових висновках Верховного Суду України у даній категорії справ (постанова від 17 вересня 2014 року в справі №6-53цс14, постанова від 19 жовтня 2016 року в справі №6-1265цс16), не узгоджуються з роз'ясненнями, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, суперечить судовій практиці тощо.

Правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів відсутні в силу припинення поруки, суд першої інстанції з цим визначився правильно. Підстави для скасування рішення суду в частині вимог до поручителів відсутні.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 червня 2016 року в частині вимог до ОСОБА_3 не оскаржено, в силу положень статті 303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позичальника ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судових витрат при даному апеляційному перегляді справи не перевіряється.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 червня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков