Рішення № 62995128, 14.11.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12376/16-ц

Провадження № 2/521/4526/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2016 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона є донькою відповідача ОСОБА_3, якій належить ? частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва від 14.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О., зареєстрованого у реєстрі за № 1272, зареєстрованого у реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14.08.14 року, та на підставі свідоцтва про придбання майна від 12.11.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О., зареєстрованого у реєстрі за № 1-2989, зареєстрованого у реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.02.2010 року.

? частка зазначеної квартири належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 30.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., реєстровий номер 785, зареєстрованого у реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.09.2014 року.

Вона мешкає у цій квартирі разом із дитиною, мати їх зареєструвала за адресою їх мешкання, проте відповідач ОСОБА_4 звернувся із заявою до міграційної служби в Малиновському районі м. Одеси та скасував їх реєстрацію. З тих підстав, що згоди він не надавав.

Але вона дійсно мешкає в спірній квартирі разом з дитиною з дозволу своєї матері, і вона як власник ? часток цієї квартири, може надавати дозвіл на користування її частками, то згода іншого власника ? частки на користування у цьому випадку не потрібна.

Її дитина ОСОБА_2 відвідує навчальний заклад, загальноосвітню школу - ліцей №53, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. В.Терешкової, 35А, поряд з квартирою їх проживання.

Факт не проживання відповідача підтверджується його позовною заявою про вселення та усунення перешкод у користуванні квартирою, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08.12.2014 року, справа №512/18611/14-ц, заявами до міліції про створення йому перешкод у користуванні ОСОБА_3 висновком про відсутність кримінального провадження від 08.10.2014 року.

Сама ОСОБА_3 не вчиняє ніяких дій по відновленню їх порушеного права на користування квартирою.

ОСОБА_4 є сторонньою особою, що є раніше судимим за ст. 185 КК України, що підтверджується вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2012 року, не є членом їх родини та ніколи ним не був. Отримав у дар ? частку також він від сторонньої особи. Тому його згоди на вселення до власника інших ? часток спільної сумісної власності своєї дитини та онука, не потрібно.

Просить суд визнати за нею та її сином ОСОБА_2 право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_4 на її користь понесені та документально підтверджені судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але просить в позовній заяві справу розглянути за її відсутності, на позовних вимогах наполягала та просила суд їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку передбаченим законом.

Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

У відповідності зі ст. 317ч.1, 321 ч.1 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності зі ст. 405 ч. 1 ЦК України право на користування житлом відповідно до закону мають члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, виданого Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 06.03.2006 року та довідкою (витягом з домової книги про склад родини та реєстрацію) від 14.05.2015 року.

ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору дарування від 30.09.2014 року належить ? частина квартири АДРЕСА_1 та відповідачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання майна від 20.11.2009 року належать інші ? частини зазначеної квартири.

Згідно довідки (витягу з домової книги про склад родини та реєстрацію) №732 від 09.07.2015 року за вимогою ОСОБА_4 ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 було знято з реєстрації в АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08.12.2014 року ОСОБА_4 було вселенно в АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні ? частиною АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, а ОСОБА_2 онуком.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та її син є членами сім'ї співвласника квартири, тому мають права користуватися житловим приміщенням.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,10,60,213,215,224-225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користьОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: