Постанова № 62995041, 22.11.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4415/16-а

Провадження № 2-а/500/129/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: представника відповідача - Щербина О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області прозобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області виплатити позивачу призначене щомісячне довічне грошове утримання з лютого 2016 року і в подальшому перераховувати її щомісячне пожиттєве грошове утримання до Словацької Республіки на рахунок, який вона повідомить під час виконання рішення суду, мотивуючи тим, що працювала районним суддею в Одеській області з 13.12.1970 року по 20.05.1996 року, вийшла у відставку на підставі Указу Президента України № 328/96 від 08.05.1996 року. У 2015 році переїхала на постійне місце проживання до доньки у Словацьку Республіку. Пенсійний фонд України відмовив їй у виплаті щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку з тим, що це не передбачено умовами Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 20.09.2001 року та запропоновано позивачу оформити пенсію за віком. У вищезазначеному Договорі не передбачено, що суддя у відставці, який виїхав на постійне місце проживання в іншу країну позбавляється права на отримання щомісячного довічне грошового утримання та зобов'язаний переоформити пенсію за віком.

В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні мотивуючи тим, що ОСОБА_2 поштою направила заяву від 05.09.2016 року про поновлення пенсії, при цьому ця заява повинна подаватися заявником особисто або його законним представником, особа повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце проживання (реєстрації) та вік. ОСОБА_2 із заявою встановленого зразка та необхідними документами для поновлення виплати довічного грошового утримання особисто не зверталась. Згідно ст. 5 Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 20.09.2001 року, грошові виплати особам, зазначеним в статті 3, виплачуються на території іншої Договірної Сторони до тих пір, поки вони перебувають на цій території. Для переказу пенсії з України і іноземну державу громадянин повинен звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в цій державі. Позивачем не було надано доказів звернення до такого органу за місцем свого проживання в Словацькій Республіці.

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з листа Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23.09.2016 року № 84/К-01 вбачається, що ОСОБА_2 з 20.05.1996 року перебувала на обліку в управлінні та з 01.01.2007 року отримувала довічне грошове утримання суддів у відставці призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». 07 липня 2015 року ОСОБА_2 надала до управління заяву (зареєстрована за №1152 від 07.07.2015р.), щодо виплати за шість місяців наперед довічного грошового утримання, у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до Словацької Республіки, яке вона отримала 10.07.2015 року за період з 01.08.2015 року по 31.01.2016 року у сумі 88124,04 грн. З 01.08.2015 року виплату довічного грошового утримання ОСОБА_2 було припинено у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до Словацької Республіки.

З листа Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23.02.2016 року № 307-ЕП вбачається, що ОСОБА_2 була знята з реєстрації місця проживання в Україні - 03.07.2015 року в зв'язку з вибуттям до Словаччини.

З закордонного паспорту ОСОБА_2 вбачається, що вона 12.02.2016 року прийнята на консульський облік посольства України в Словацькій Республіці, постійне проживання - Словаччина.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 поштовим зв'язком направила до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заяву від 05.09.2016 рокупро відновлення виплати щомісячного грошового утримання з лютого 2016 року і перерахування його за місцем її постійного проживання.

Листом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23.09.2016 року на звернення ОСОБА_2 було повідомлено, що відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07.07.2014 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31 липня 2014р., який регулює питання щодо подання та оформлення документів для поновлення виплати пенсії, заява про поновлення пенсії подається заявником особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію. Також, особа, яка звертається за поновленням пенсії (незалежно від виду пенсії ), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце проживання (реєстрації) та вік). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації). Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (п. 2.22). Документи, необхідні для поновлення виплати пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, що подає документи заявника для призначення, чи органом, що призначає пенсію. Отже, законних підстав для поновлення виплати довічного грошового утримання за наданою позивачем заявою немає.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України

За приписами статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Однак, положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір, суперечать приписам Конституції України стосовно утвердження і забезпечення прав і свобод людини, неприпустимості обмеження конституційних праві свобод, рівності конституційних прав громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права на соціальний захист у старості (стаття 3, частина перша, друга статті 24, частина третя статті 25, частина перша статті 46, частина перша статті 64 Конституції України), що встановлено Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року №25-рн/2009.

Згідно ст. 3 Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 20.09.2001 року цей Договір поширюється на: а) громадян, на яких поширюється або поширювалось законодавство однієї або двох Договірних Сторін; б) інших осіб, якщо вони успадкували свої права від громадян, указаних у пункті а) цієї статті.

Відповідно до ст. 5 Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 20.09.2001 року якщо цим Договором не передбачене інше, грошові виплати особам, зазначеним в статті 3, виплачуються на території іншої Договірної Сторони до тих пір, доки вони перебувають на цій території.

У разі порушення клопотання про переведення, тобто переказ пенсії з України в іноземну державу, з якою укладено міжнародний договір про соціальне забезпечення, громадянин повинен звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в цій державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Таким чином, отримавши заяву ОСОБА_2 про відновлення виплати щомісячного грошового утримання від 05 вересня 2016 року відповідач був зобов'язаний з'ясувати обставини та наявності умов для відновлення виплати щомісячного грошового утримання. Відповідачем ці умови не були виконані, зокрема не було з'ясовано чи зверталась ОСОБА_2 до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в Словацькій Республіці, також не здійснювалась перевірка інших умов призначення пенсії.

Оскільки за поданою ОСОБА_2 заявою про відновлення виплати щомісячного грошового утримання від 05 вересня 2016 року, відповідач відповідного рішення по суті не прийняв, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і суд зобов'язує Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянути заяву ОСОБА_2 про відновлення виплати щомісячного грошового утримання від 05 вересня 2016 року з прийняттям відповідного рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015 року (справа № 757/4686/14-а, головуючий Єрьомін А.В., реєстраційний № 44832348).

Керуючись ст. ст.9-11, 69 -71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - задовольнити частково.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянути заяву ОСОБА_2 про відновлення виплати щомісячного грошового утримання від 05 вересня 2016 року з прийняттям відповідного рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.Я.Присакар