Постанова № 62994416, 28.11.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3343/16-п

П О С Т А Н О В А

іменем України

"28" листопада 2016 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Домарєва Н.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, що надійшли від сектору Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Миколаївській про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, інваліда 3-ї групи, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- за ч.1 ст.130 КпАП України, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.11.2016 року о 15 годині 30 хвилин, в місті Вознесенську Миколаївської області, по вулиці Крим-Кавказ, водій ОСОБА_1, в порушення п.2.5 ПДР України, керуючи автомобілем "ВАЗ 2102", номерний знак 45944НІ, з явними ознаками наркотичного спяніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук), відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану спяніння, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, не визнав, вказавши суду, що дійсно керував автомобілем "ВАЗ 2102", номерний знак НОМЕР_1, та на вимогу працівників поліції відмовився в лікарні від проходження медичного огляду на стан наркотичного спяніння, у звязку із хворобою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності із ст.252 КпАП України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу положень ст.266 КпАП України, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного спяніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан такого спяніння. Огляд водія на стан наркотичного спяніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків; у разі незгоди водія на проведення огляду на стан наркотичного спяніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

Відповідно до п.п. 12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук; для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення АП1 №241797 від 04.11.2016 р., вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем "ВАЗ 2102", номерний знак 45944НІ, та, зокрема, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного спяніння в лікарні в встановленому законом порядку в присутності двох свідків; вказана обставина підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 04.11.2016 року (а.п. 4, 5). Із змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.п. 1).

З письмових прояснень ОСОБА_1 вбачається, що він дійсно керував автомобілем "ВАЗ 2102", номерний знак НОМЕР_1, був зупинений працівниками поліції та погодився проїхати для освідування на стан наркотичного спяніння до лікарні, де в присутності лікаря повідомив, що не може здати відповідний аналіз у звязку із хворобою (а.п. 3).

Із заяви ОСОБА_1 на імя інспектора Вознесенського ВПГУ НП України в Миколаївській області вбачається, що він не може самостійно здати необхідний аналіз, та просить провести огляд на стан наркотичного спяніння на підставі, передбаченій Інструкцією про порядок виявлення у водіїв ознак наркотичного чи алкогольного спяніння (а.п. 2).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості взяття зразків необхідного біологічного середовища, запропонованого згідно вимоги інспектора поліції, відсутній висновок щодо результатів медичного огляду з іншого предмета дослідження біологічного середовища. Крім того, справа не містить доказів того, що лікар відмовився проводити дослідження. Також суду не надано будь-якого медичного висновку щодо результатів медичного огляду, який ОСОБА_1 міг отримати самостійно.

Дія Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, розповсюджується на всіх його учасників, в першу чергу на осіб, які керують транспортними засобами. В разі порушення такими особами вказаних Правил, вони несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За порушення п.2.5 Правил дорожнього руху настає відповідальність за ст.130 КпАП України.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, тобто як як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного спяніння.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності у матеріалах справи доказів, які у своїй сукупності повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, його характер, яке є умисним та відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, а також дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які помякшують та обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до останнього міру адміністративного стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України стосовно водіїв.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-35, ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 251-252, ст.ст.283-285 КпАП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858, п.5 ч.2 ст.4 Законом України "Про судовий збір", -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. в доход держави (отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, банк отримувача ГУДКСУ у Миколаївській області, код ЄДРПОУ отримувача 37992030, МФО банку 826013, розрахунковий рахунок 31111149700001, код бюджетної класифікації 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь державного бюджету Вознесенського району (Банк одержувача ГУ ДКУ в Миколаївській області, код отримувача 38037770, МФО 826013, розрахунковий рахунок 31210206700113, код платежу 22030001) в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Н.В.Домарєва