Ухвала суду № 62993668, 24.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/8847/16 Головуючий у 1 інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження № 22-ц/778/4775/16 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2016 року про відмову в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», боржники: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі № 2-1668/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі № 2-1668/2010 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2016 року заяву ПАТ «ОТП Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ «ОТП Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність у зв»язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ПАТ «ОТП Банк» в поновленні строку для пред»явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що стягучем належних доказів відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження поважності причин пропущення цього строку не надано. А посилання заявника на те, що він дізнався про наявність судового рішення у цій справі з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого отримав його копію та виконавчі листі, суд вважав безпідставним, оскільки за матеріалами справи видно, що представник банку був повідомлений про дату розгляду справи 12.08.2010 року та просив суд розглядати справу без його участі, в тому числі в заочному порядку. Тому суд вважав, що ПАТ «ОТП Банк» без поважних причин протягом п'яти років з дня винесення рішення не приймав жодних заходів до його виконання.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах норм процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред»явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку до суду, який видав виконавчий документ або до суду за місцем виконання.

Встановлено судом, що 12.08.2010 року було постановлено заочне рішення по цивільній справі № 2-1668/2010 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором та судові витрати на загальну суму 135 975,53 грн. Рішення набрало законної сили 23.08.2010 року.

На вимогу стягувача йому 28.12.2015 року було видано виконавчі листи у цій справі, в яких було зазначено, що строк пред'явлення їх до виконання до 23 серпня 2013 році. Тобто на час їх видачі строк пред»явлення вказаних виконавчих листів до виконання сплив.

З заявою про поновлення строку щодо пред»явлення виконавчих листів до виконання банк звернувся лише 04 серпня 2016р.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку пред»явлення виконавчих листів № 2-1668/2010 до виконання ПАТ «ОТП Банк» зазначає, що рішення було ухвалено в заочному порядку за відсутності позивача, тому про його існування банк дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого отримав його копію та виконавчі листи.

Проте будь-якої конкретної дати, коли саме стало відомо про рішення суду, банк не вказує. З матеріалів справи видно, що виконавчі листи банком отримано 28.12.2015р., проте узнавши з листа, що строк пред»явлення його до виконання сплив 23.08.2013р., банк з заявою про поновлення цього строку звернуся тільки 04.08.2016р.

Заявник ані в заяві про поновлення строку, ані в апеляційній скарзі не зазначає, які ж поважні причини перешкоджали йому протягом п»яти років з дня постановлення рішенням у судовому засіданні, про яке він був повідомлений, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності та про згоду на ухвалення заочного рішення, отримати копію рішення та виконавчого листа. Основною мотивацією як заяви, так і апеляційної скарги є посилання на ст. 14 ЦПК України щодо обов»язковості виконання судового рішення.

Але вимоги статті 14 ЦПК України унормовують загальні принципи. Однак сам процес виконання судових рішень має відбуватись за дотримання певних передбачених законодавством умов, зокрема, цьому мають передувати дії стягувача, до яких відноситься, в тому числі, і дотримання строків пред»явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, суд першої інстанції вірно зауважив, що рішення суду постановлено 12.08.2010р., набуло чинності 28.08.2010р., та за чинним на той час законодавством строк

пред»явлення виконавчого листа до виконання складав 3 роки, а за виконавчим листом банк звернувся тільки 28.12.2015р., тобто вже пропустивши строк для звернення рішення до виконання та не надавши при цьому доказів поважності причин пропуску зазначеного строку.

Апеляційна скарга містить ті ж доводи, які вже були досліджені судом першої інстанції та яким було надано належну оцінку. Інших обставин, причин та доводів, які б спростовували висновки суду апелянтом в апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 207, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Савченко О.В.

Кочеткова І.В.