Рішення № 62993343, 25.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/46/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Готри Т.Ю., Куштана Б.Ю.

за участю секретаря Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 28 липня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (далі по тексту ПАТ «Закарпатгаз») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 12.10.2006 року між ПАТ «Закарпатгаз» та ОСОБА_2 укладений договір про надання послуг з газопостачанням .

13 грудня 2010 року у відповідача було знято лічильник для проведення періодичної повірки.

20 грудня 2010 року ДП «Закарпаттястандартметрологія» було видано довідку № 7203 про непридатність побутового лічильника газу. Лічильник був визнаний непридатним через те, що не відповідав вимогам п. 6.4.1 ОСОБА_3 50-0781-98 по зовнішньому вигляду: грубі сліди механічних пошкоджень панелі та пломбі лічильного механізму, сліди намагалися приховати фарбою жовтого кольору. Пломба та панель підшліфовані, гвинт, який кріпить панель не докручений, панель має люфт. Пошкоджена пломба на корпусі лічильника.

Лічильник відповідача було відправлено на експертизу.

За висновком експертизи від 06.01.2011 року лічильник не відповідає вимогам п.6.4.1 ОСОБА_3 Р 50-071-98 по зовнішньому виду через несанкціоноване втручання: пошкоджена панель та пломба лічильного механізму - на пломбі та панелі лічильного механізму грубі сліди механічних пошкоджень. Сліди на панелі підшліфовані та замащені жовтою фарбою з метою їх приховування. Диск десятих м3 зміщений па половину цифри, лічильний механізм має люфт (не докручений гвинт його кріплення), що свідчить про некваліфіковану розборку (зборку) лічильного механізму.

Періодична повірка та експертна повірка довели факт несанкціонованого втручання відповідачем до лічильного механізму.

Згідно абзацу 6 пункту 27 Договору споживач зобов'язаний забезпечувати збереження та цілісність лічильників газу і пломб на них.

На підставі підтверджуючих правопорушення документів та у відповідності до постанови НКРЕ від 29 травня 2003 р. № 475 Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання". Відповідачу проведене вартісне нарахування нанесених збитків, розмір яких складає 3611,81 грн. на обсяг 2990,40 м. куб. газу.

02.09.2013 р. позивач звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області із позовною заявою про відшкодування збитків завданих газопостачальному підприємству відповідачем. 25.05.2015 р. рішенням Хустського районного суду по справі № 309/3538/13-ц, позов задоволено.

Обсяг газу (або його частка), визначений при нарахуванні збитків, що припадає на період календарного року, у якому зафіксоване порушення, включається до річного обсягу використаного споживачем природного газу в цьому календарному році.

В січні 2012 року відповідача переведено в 3-тю цінову категорію по оплаті за спожитий природний газ з врахуванням нарахованих збитків за втручання в роботу лічильника газу, оскільки за 2011 рік відповідачем спожито 7620,4 м. куб газу.

В порушення п.17 зазначених Правил боржником своєчасно та в повному обсязі не проводились розрахунки за спожитий природний газ.

Станом на 01.12.2015 р. заборгованість відповідача складає 10275,87 грн. враховуючи розмір заподіяних збитків, які стягнуті за рішенням Хустського районного суду по справі № 309/3538/13-ц від 25.05.2015 р. в сумі 3611,81 грн. то розмір заборгованості за спожитий природний газ, який підлягає стягненню складає 6664,06 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача з ОСОБА_2 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 6664,06 грн. та судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Рішенням Хустського районного суду від 28 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Закарпатгаз» 6664,06 грн. заборгованості та 1218 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на те, що позивач жодного разу не повідомляв його про наявність у нього заборгованості з попередженням про припинення йому газопостачання. Також позивач не повідомляв його про переведення з другої категорії в третю, а тому заборгованість нарахована неправомірно. Крім того, суд не прийняв до уваги його доводів, що зміна цінових категорій відбулася в 2011 та 2012 роках, а тому слід було застосувати позовну давність та відмовити в позові. Також, оскільки він є інвалідом 2 групи, то суд безпідставно стягнув з нього судовий збір.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача заборгованість за спожитий газ, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

З таким висновком суду погоджуються колегія суддів виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 12.10.2006 року між ПАТ «Закарпатгаз» та ОСОБА_2 укладений договір про надання послуг з газопостачанням .

Згідно п.п.1.1 Договору позивач зобовязується безперервно надавати споживачеві, членам його сімї, та іншим особам, зареєстрованим у будинку, послуги з постачання природного газу для побутових потреб з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором.

13 грудня 2010 року у відповідача було знято лічильник для проведення періодичної повірки.

Оскільки лічильник був визнаний непридатним, то такий було відправлено на експертизу, якою встановлено факт несанкціонованого втручання відповідачем до лічильного механізму.

Заочним рішенням Хустського районного суду від 25.05.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хустської філії ПАТ «Закарпатгаз» суму збитків в розмірі 3611 грн. 81 коп.

Таким чином зазначені обставини не підлягають доведенню згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України.

Обсяг природного газу (нарахований як заподіяні збитки) в кількості 2990,40 куб.м. був віднесений в період споживання природного газу 2011 року, оскільки в цей період було зафіксоване порушення, що повністю узгоджується з п.3.6 Постанови НКРЕ від 29.05.2003 року №475 «Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання» (чинної на момент виявлення порушення відповідачем правил газопостачання).

За таких обставин, за підсумками споживання 2011 року, в січні 2012 року відповідача було правомірно переведено в 3-ю (третю) цінову категорію по оплаті за газ.

Суд першої інстанції на підставі наданих позивачем доказів, зокрема історії розрахунку з абонентом ОСОБА_2 та розрахунку заборгованості, дійшов вірного висновку, що борг ОСОБА_2 станом на 01.12.2015 р. становить 10275,85 грн. Від цієї суми правомірно відмінусовано суму заподіяних збитків в розмірі 3611,81 грн., за рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 25.05.2015 р. по справі № 309/3538/13-цзку з чим обґрунтовано стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 6664,06 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта щодо неповідомлення його позивачем про наявність заборгованості, оскільки невикористання позивачем способів досудового врегулювання спору, жодним чином не позбавляє його права на предявлення позову до суду, та відповідно не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову, за умови його доведеності та обґрунтованості.

Твердження апелянта про те, що йому не було відомо про переведення його з другої категорії в третю спростовується його заявою на імя начальника Хустської філії ПАТ «Закарпатгаз» від 13.02.2012 року (поданою відразу після прийняття рішення про переведення його в 3 категорію), в якій він просив перевести його в другу категорію по оплаті за газ з 01.01.2012 року (а.с.115).

Стосовно посилання ОСОБА_2 на пропуск строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України заява про застосування строків давності може бути подана лише до винесення судом рішення.

В матеріалах справи відсутня відповідна письмова заява ОСОБА_2 про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності. В технічної фіксації судових засідань вбачається, що ОСОБА_2 в судових засіданнях два рази усно звертав увагу суду на те, що дії щодо перерахунку боргу відбулися в 2011 та 2012 роках. Однак при цьому, ОСОБА_2 жодного разу не вказував про пропуск позивачем строків позовної давності та відмову в задоволенні позову у звязку з цим. Таким чином, відповідачем в суді першої інстанції фактично не ставилося питання про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності. В апеляційні інстанції (після винесення судом першої інстанції рішення) відповідач же не вправі ставити питання про застосування строків позовної давності, а тому дані доводи апеляційної карги також підлягають відхиленню.

Тобто, судом правомірно стягнуто з відповідача заборгованість за спожитий газ в розмірі 6664,06 грн. Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду першої інстанції не спростовують.

В той же час заслуговують на увагу посилання апелянта на безпідставність стягнення з нього судових витрат в розмірі 1218 грн.

Згідно статті 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору (п.35 Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Згідно пенсійного посвідчення ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи (а.с.132), а відтак звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1218 грн., понесений позивачем при предявленні позову, слід було компенсувати за рахунок держави, а не стягувати з відповідача.

При цьому, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 1218 грн., то апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання щодо його повернення (компенсації за рахунок держави).

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати рішення Хустського районного суду від 28 липня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» судових витрат в розмірі 1218 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, після чого протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції

Суддя-доповідач

Судді