Ухвала суду № 62992253, 15.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/2576/14-к

Провадження №11-кп/772/1032/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Сєчко В. Л.

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нешик Р.І.

суддів: Олексієнка Ю.Г., Юненка М.О.

секретаря: Міхневич І.А.

захисника: Дудника

пред. потерпілого: ОСОБА_2

предст. цивільного відповідача: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянув 15 листопада 2016 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого, представника потерпілої і цивільних позивачів, представника цивільного відповідача - ПП «Елмакс» на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 червня 2016 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1;

раніше не судимого;

засуджено за ч.1 ст.286 КК України до обмеженням волі на строк один рік шість місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Стягнуто з Приватного підприємства «ЕЛМАКС» на користь ОСОБА_5 25 (двадцять п'ять) тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ПАТ «Страхова компанія універсальна», в частині стягнення матеріальної шкоди - залишено без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ПАТ «Страхова компанія універсальна», ПП «ЕЛМАКС» - залишено без розгляду.

Вирішено питання з судовими витратами.

За участю прокурора: Кузьміна С.В.

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ставить питання про зміну вироку суду, пом'якшення покарання обвинуваченому із призначенням його без позбавлення волі і додаткового покарання, посилаючись, що суд не в достатній мірі врахував обставини правопорушення, особу ОСОБА_4 та ті, що впливали на визначення йому менш суворого покарання.

Представник потерпілої і цивільних позивачів виклав прохання про зміну вироку в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_7 і ОСОБА_6, повне задоволення їх матеріальних претензій зі стягненням із страхової компанії на користь їх обох майнової шкоди, а з ПП «Елмакс» на користь ОСОБА_6 суми, необхідної для повного відновлення автомобіля.

Апеляційна скарга представника відповідача - ПП «Елмакс» містить прохання про зміну вироку суду в частині відшкодування із них на користь потерпілої суми моральної шкоди, зменшення зазначеної суми, посилаючись на відсутність належного її обґрунтування.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджений за те що,02.05.2014 року, близько 15год. 30 хвилин, працюючи торговим представником ПП «Елмакс» м. Бердичів Житомирської області, під час виконання трудових обов'язків, керуючи автомобілем ЗАЗ-110557 «Таврія» д.н.з. НОМЕР_2, по вулиці Київська с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області, на ділянці автодороги «Житомир-Вінниця», по порушив п.10.1, п.10.4 ПДР України, маючи намір виконати маневр розвороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, після зупинки автомобіля, розпочав рух автомобіля з правого узбіччя пересікаючи праву смугу проїзної частини, на надав дорогу попутному транспортному засобу, відразу виїхав на крайню ліву смугу руху де допустив зіткнення переднім лівим крилом автомобіля ЗАЗ-110557 «Таврія» д.н.з. НОМЕР_2, з лівим з правим крилом автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, який рухався в попутному напрямку по лівій крайній смузі руху разом з пасажирами: дружиною ОСОБА_5, дітьми ОСОБА_9, та ОСОБА_10 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження що належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого і його захисника, підтримавших доводи поданої ними апеляційної скарги; представника потерпілої і цивільних позивачів, який просив задовільнити подану ними апеляційну скаргу і відмовити в задоволенні інших апеляцій; представника відповідача - ПП «Елмакс», який посилаючись на відсутність належних доказів, просив задовільнити їхні вимоги і відмовити в задоволенні прохання позивача ОСОБА_6 в частині відшкодування витрат на відновлення автомобіля; дослідивши доводи всіх апеляційних скарг, заперечення проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг захисника обвинуваченого і представника цивільного відповідача із наступних підстав.

Потерпіла ОСОБА_5 і цивільний позивач ОСОБА_6 на апеляційний розгляд не з'явились, але просили проводити в їхню відсутність, що не перешкоджає його проведенню.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, правильні, ґрунтуються на досліджених безпосередньо у суді доказах та ніким не оскаржуються, кваліфікація скоєного також не викликає сумнівів.

Посилання в апеляції адвоката, що суд мав врахувати перевищення швидкості іншим учасникам ДТП - ОСОБА_11, що свідчило би і про його вину в даній транспортній пригоді, то у вироку суду даній обставині дана належна оцінка, із зазначенням, що при порушенні ОСОБА_4 п.10.1 ПДР інший учасник ДТП - водій ОСОБА_11 не міг передбачити маневр автомобіля «Таврія» під керуванням обвинуваченого. Тому не визнав наявності змішаної вини обох водіїв.

Щодо обраного покарання винному, то санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає 4 види основного покарання, із них обмеження волі - найсуворіший вид.

ОСОБА_4 не заперечував, що наслідки для потерпілих настали за його неправильного маневру розвороту. Проте, вважав, що водій ОСОБА_11 теж міг би відвернути ДТП за умови керування ним автомобілем без перевищення швидкості.

За відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд врахував поведінку обвинуваченого, пов'язану із невизнанням ним вини, як обставину, яка засвідчує про неусвідомлення ним свого поступку. А тому на переконання членів колегії суд дійшов невірного висновку про можливість його перевиховання лише із ізоляцією від суспільства, враховуючи таку позицію обвинуваченого.

ОСОБА_4 висловлював жаль із приводу наслідків, що настали для потерпілих, проте просив не залишати йому визначений вид покарання, бо від цього постраждає вся його сім'я.

Обговорюючи доводи апеляції стосовно покарання, суд враховує скоєння злочину по-необережності, перше притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, що він займається суспільно-корисною працею, звідки адміністрація підприємства за місцем роботи ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Житомир» виключно позитивно відізвалось про нього не лише за його відношення до роботи, а і до своїх колег.

Зазначені обставини в цілому визнаються як обставини, що пом'якшують покарання.

Їх наявність, за відсутності обтяжуючих обставин, дає підстави суду не обирати обвинуваченому найсуворіший вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.286 КК України.

Невідповідність призначеного судом покарання ступеня тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості є підставою до зміни вироку суду в цій частині.

На переконання суддів покарання у виді виправних робіт за місцем роботи ОСОБА_4 буде покаранням необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів.

Колегія суддів також визнала, що місцевий суд допустив порушення норм матеріального і процесуального Закону при вирішенні цивільного позову по даному кримінальному провадженню.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України залишення цивільного позову без розгляду допускається лише в разі виправдання обвинуваченого та неприбуття цивільного позивача або його представника на судовий розгляд.

Всупереч чому, за відсутності хоча би однієї обставини, по цивільних позовах ОСОБА_12 та ОСОБА_6 було прийнято рішення про залишення позовів без розгляду

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг врегульовані ст. 407 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України апеляційний суд вправі змінити вирок - зменшити чи збільшити суму стягнень, якщо таке звільнення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію правопорушення та в разі коли цивільний позов вирішувався місцевим судом.

Проте, апеляційний суд не наділений повноваженнями приймати рішення, як суд першої інстанції, оскільки в такому разі особа позбавлена можливості апеляційного оскарження, що суперечило би нормам КПК та Конституції України.

Частиною 5 статті 128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального законодавства.

Виходячи із рішень Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ по конкретних справах, їхніх правових позицій із цього приводу від 20.01.2016 року та враховуючи, що питання, які виникли у даному кримінальному провадженні не врегульовані КПК, в той час як норми ЦПК України не суперечать засадам кримінального судочинства, за відсутності інших повноважень, ніж визначених п.3 ч.1 ст.408 КПК України, апеляційний суд прийняв рішення про скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову із направленням провадження в цій частині до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Неправильне застосування закону України згідно ст. 413 КПК України є підставою до скасування прийнятого рішення.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, не був предметом дослідження також цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення на її користь моральної шкоди, що стало підставою до скасування вироку суду і в цій частині.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 413, 414 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4, представника цивільного відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Апеляційні скарги представника потерпілої і цивільних позивачів - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Козятинського МРС Вінницької області від 03.06.2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в частині призначеного покарання змінити, в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_12 і ОСОБА_6 - скасувати.

Вважати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням в дохід держави 20% заробітку щомісячно, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.

Матеріали провадження в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повернути до суду для розгляду по суті в порядку цивільного судочинства.

В решті оскаржуваний вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців.

Судді:

Р.І. Нешик Ю.Г. Олексієнко М.О. Юненко

З оригіналом вірно: