Ухвала суду № 62989057, 22.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/17715/14-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Трояновської Г.С., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 69 417,23 грн., яка складається із: 17 400 грн. - заборгованість за кредитом; 47 935,46 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 300 грн. - комісії; штрафу: 500 грн. (фіксованої частини) та 3 281,77 грн. (процентної складової). Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 01 вересня 2010 року відповідач на підставі анкети-заяви отримав кредитну картку «Універсальна», яка 13 вересня 2012 року була переоформлена на престижну картку «Gold». Відповідно до тарифів відповідач отримав кредит у розмірі 17 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості. ОСОБА_1 своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом та сплату процентів не надає. Невиконання відповідачем зобов'язань за договором грубо порушує права позивача.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2016 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, жодних кредитних договорів із позивачем він не підписував, а підписував лише анкету-заяву, за умовами якої кредитний ліміт становив 15 000 грн., відсотки за користування - 0,01%, штрафні санкції відсутні. Суд неправомірно взяв до уваги посилання банку на те, що, підписавши анкету-заяву, він погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, оскільки ознайомлення з будь-яким документом підтверджується підписом особи. Окрім того, пам'ятка клієнта йому не видавалась, оскільки вона не відірвана від анкети-заяви та знаходиться у позивача. Банк в односторонньому порядку збільшив кредитний ліміт та про таку дію його не повідомляв. Що ж стосується нарахованих процентів та штрафних санкцій, то він такі умови з банком не погоджував,чим виключається обов'язок їх сплати. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги правову позицію ВСУ від 11 березня 2015 року, висловлену при розгляді справи №6-16цс15, відповідно до якої, лише підпис особи свідчить про її ознайомлення з документом та згоду на викладені в ньому умови.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01 вересня 2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку «Кредитка «Універсальна» у розмірі 15 000 грн. зі сплатою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.9 т.1).

Договір був укладений у формі анкети-заяви.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача не заперечив той факт, що анкета-заява підписана особисто ОСОБА_1, тобто відповідачем.

Згідно змісту вказаної заяви, підписаною ОСОБА_1, останній погодився, що вказана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг.

Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, зобов'язується їх виконувати, а також регулярно знайомитися із їх змінами, що розміщуються на офіційному сайті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

За характером, укладений ОСОБА_1 договір, є договором приєднання.

Як передбачено ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 К України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт невідірвання пам'ятки клієнта від анкети-заяви підтверджує невручення її відповідачу, але не спростовує факт ознайомлення його у письмовому вигляді з її змістом, а тому обставина, на яку посилається відповідач у апеляційній скарзі не спростовує висновків суду першої інстанції відносно знаходження сторін у договірних правовідносинах. Окрім того, у пам'ятці клієнта міститься інформація щодо активації картки, ідентифікації з паспортом, актуалізації контактних даних тощо, а відсутність відривної частини анкети-заяви у відповідача не перешкодило йому активізувати відповідні функції, оскільки він карткою користувався, про що свідчить спілкування з банком у мобільній версії, зокрема, відповідач наполягав на піднятті кредитного ліміту (документи приєднані до матеріалів справи, т.2).

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги відносно тлумачення правової позиції Верховного Суду України, висловленої в справі №№6-16цс15. Суд першої інстанції правильно не застосував дану правову позицію до даного спору, оскільки вона дійсно стосується інших фактичних обставин, інших правовідносин, зокрема збільшення строку позовної давності, де дійсно має бути доведено письмове погодження банку із позичальником у питанні збільшення такого строку. У даній справі не заявлялося про застосування позовної давності.

Підписавши анкету-заяву, відповідач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, а тому відсутність підпису відповідача на Умовах та правилах надання банківських послуг, а також Тарифах не спростовує факту ознайомлення його у письмовому вигляді з відповідними документами, надання ним згоди з усіх істотних умов договору про надання банківських послуг та приєднання його до такого договору, а відтак укладення сторонами договору та перебування їх саме у кредитних правовідносинах.

Щодо доводів відповідача про недоведеність укладення кредитного договору між сторонами, а отже і про відсутність між банком та ОСОБА_1 кредитних відносин, то суд, надавши повну і всебічну оцінку наданим по справі доказам відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, дійшов правомірного висновку про їх безпідставність.

За закінченням строку дії карти її дія продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії) за зверненням останнього до банку, згідно з діючими тарифами (п.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг).

ОСОБА_1 13 вересня 2012 року було переоформлено кредитну карту на більш престижну - «Gold» строком дії до квітня місяця 2015 року, за тарифами якої відповідач отримав кредит 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом. Факт отримання зазначеної карти було зафіксовано фотографуванням (документ приєднано до матеріалів справи т.2), відповідно до п.1.1.7.40 Умов та правил надання банківських послуг. Достовірність документів, що були надані для ідентифікації відповідача при звернення до банку, не спростовані.

Кредитний ліміт 25 вересня 2012 року був збільшений до 17 000 грн., а 29 жовтня 2012 року - до 17 400 грн. (а.с.108).

Згідно з п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк здійснює перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановити кредитний ліміт на кредитну карту. Клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт надає право банку у будь-який час змінити (збільшити, зменшити або анулювати) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг), а сторони укладають договір про надання банківських послуг підписанням клієнтом анкети-заяви (п.2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг).

Окрім того, в пункті 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг прописано право банку змінювати розмір кредитного ліміту в односторонньому порядку, за власним рішенням та без попереднього повідомлення клієнта.

Як убачається з електронної переписки, відповідач сам наполягав на збільшенні кредитного ліміту, збільшення кредитного ліміту прописано в умовах договору про надання банківських послуг, а тому дії позивача щодо збільшення кредитного ліміту цілком правомірні, оскільки права відповідача підняттям кредитного ліміту не були порушені, а навпаки останній отримав доступ до більшого ресурсу за умовами договору, яким розпорядився на власний розсуд, а тому має нести відповідальність за неналежне виконання умов договору, тобто несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату процентів за користування кредитом, відтак доводи апеляційної скарги щодо кредитного ліміту є безпідставними.

У тарифах за престижними картами прописано базову проценту ставку, розмір плати за обслуговування та відповідальність за порушення зобов'язання.

У п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг прописано право банку змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків.

У матеріалах справи відсутні докази недотримання банком порядку, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, пов'язаного з реалізацією його прав.

Відповідно до п 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії.

Наданий позивачем в якості письмового доказу відповідно до ст.64 ЦПК України розрахунок, згідно з яким загальна заборгованість станом на 30 листопада 2015 року становить 69 417,23 грн., яка складається із: поточного тіла кредиту - 10 088,89 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту-7 311,11 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом-47 935,46 грн., комісії - 300 грн., штрафу - 500 грн. (фіксованої частини) та 3 281,77 грн. (процентної складової), відповідачем не спростований.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про порушення прав позивача, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором позивач не отримав того, на що розраховував або сподівався при укладенні правочину, а тому відповідно до положень ст.ст.526,527,530,599,ч.ч.1,3 ст.1049,ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України законно задовольнив позов у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст.308 ЦПК України рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишає без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: