Ухвала суду № 62988665, 23.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/3431/15 Провадження №11-кп/773/618/16 Головуючий у 1 інстанції:Пікула Н. В. Категорія: ч.2 ст.187, ч.2 ст.185 КК України Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів -Оксентюка В.Н., Опейди В.О.,

з участю

секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора - Остапчука С.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 08 вересня 2016 року, щодо останнього

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_2, 08.10.1984 року, уродженець та житель АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працюючий, раніше судимий 27.01.2006 року вироком Володимир-Волинського міського суду за ст. ст. 187 ч. 1, 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.11.2008 року позбавлення волі замінено виправними роботами на невідбутий термін покарання строком 1 рік 8 місяців 20 днів з відрахуванням 10 % заробітку в доход держави, засуджений:

- за ч. 2 ст. 187 до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 5 (п'ять) місяців з конфіскацією майна.

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно покарання ОСОБА_2 визначено у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 5 (п'ять) місяців з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано не відбуте покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 27.10.2006 року у виді позбавлення волі, зміненим згідно постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.11.2008 року на виправні роботи з відрахуванням 10 % заробітку в дохід держави і остаточне покарання ОСОБА_2 визначено у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 24.09.2015 року по 11.11.2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_3 1030 грн. завданої матеріальної шкоди та 3000 грн. завданої моральної шкоди.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 08.03.2009 року, близько 22 години 10 хвилин, знаходячись неподалік автосервісу, що розташований по АДРЕСА_3, маючи на меті протиправне заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами, застосовуючи фізичне насильство щодо ОСОБА_3, яке було небезпечним для життя і здоров'я останньої та виразилось у здавлені рукою її шиї, вчинив напад на громадянку ОСОБА_3, та відкрито заволодів належним останній майном, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 2154 гривні.

Крім того, 11.03.2009 року, близько 23 години 50 хвилин, обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав майно, що належать ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1800 гривень.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник в поданій апеляційній скарзі вважає, що вирок підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, оскільки при розгляді даного кримінального провадження були допущені численні істотні порушення вимог кримінального процесуального права, неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Просить вирок скасувати і призначити новий розгляд у Володимир-Волинському міському суді.

В поданих на апеляційну скаргу захисника запереченнях, прокурор просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, захисника, який свою апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочинів при зазначених у вироку обставинах ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України.

Як встановлено в ході судового розгляду, винність ОСОБА_2 у вчиненому та за вказаних в обвинувальному акті обставин, повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

по епізоду щодо вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України:

- показаннями даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_3, з яких вбачається, що 08.03.2009 року, близько 22 години 10 хвилин, неподалік автосервісу, що розташований по АДРЕСА_3, на неї напав невідомий та здавивши рукою за шию вирвав з її рук шкіряну сумочку, в якій знаходилось її майно. При пред'явленні фотознімків для впізнання, вона впізнала особу, яка вчинила напад на неї, і нею виявився ОСОБА_2;

- показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, з яких вбачається що 08.03.2009 року, під час їх перебування в барі «Рижий Кіт», ОСОБА_2 відлучався близько до години, а повернувшись дав йому в користування телефон марки «LG», який він передав ОСОБА_6 та показував йому телефон марки «Samsung» рожевого кольору, якого він на прохання ОСОБА_2 здав у ломбард, а виручені кошти дав обвинуваченому;

- свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, вказанні показання ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили;

- протоколом огляду місця події від 08.03.2009 року, з якого вбачається, що неподалік від місця нападу, на який вказала потерпіла, було виявлено жіночу сумочку чорного кольору, в якій знаходились три годинники, гребінець та дезодорант, які, як заявила ОСОБА_3 належать їй;

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 19.03.2009 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_2, як особу, яка 08.03.2009 року, застосувавши насильство, відкрито викрала у неї жіночу сумочку;

- висновком експерта від 24.05.2009 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 11.03.2009 року оглядалася ЛОР лікарем зі скаргами на зниження слуху, біль голови, руки та відчуття здушення, однак тілесних ушкоджень на ділянках тіла потерпілої виявлено не було;

по епізоду щодо вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України:

- показаннями даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_9, з яких вбачається, що 11.03.2009 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 виявила пропажу жіночої косметички, в якій знаходився мобільний телефон марки «LG KU 900», з сім-карткою та косметикою, та, що перед цим, зазначений телефон вона надавала в користування ОСОБА_2 Крім того вказала, що зі слів ОСОБА_10, до крадіжки міг бути причетний ОСОБА_2 на прізвисько БОБ;

- показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11, з яких вбачається, що в березні 2009 року ОСОБА_2 надав йому на продаж телефон марки «LG KU 900», який як стверджував останній належить йому, та що він передав вказаний телефон для продажу ОСОБА_12, який в подальшому, в його присутності передав ОСОБА_2 гроші за продаж зазначеного мобільного телефону.

- показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_12, який в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_11;

- протоколом особистого огляду та вилучення предметів від 18.03.2009 року, з якого вбачається, що в ОСОБА_13 було вилучено мобільний телефон марки «LG KU 900», який було викрадено у потерпілої ОСОБА_4

Заперечення обвинуваченого та захисника у вчиненні ОСОБА_2 зазначених кримінальних правопорушень, перевірялись судом першої інстанції, який обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки саме показання свідків, потерпілих та іншими доказами, які в своїй сукупності повно відтворюють картину події, та які суд першої інстанції правильно оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, переконливо свідчать про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаних правопорушень є доведеною, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України.

Щодо тверджень захисника, про те, що суд першої інстанції провівши підготовче судове засідання без участі потерпілих порушив вимоги ч.2 ст.314 КПК України, то вони не заслуговують на увагу, оскільки потерпілі були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а суд у відповідності до ст.325 КПК України, заслухавши учасників судового провадження, вирішив проводити судовий розгляд без участі потерпілих. Крім того, судовий розгляд відбувався за участю потерпілих, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні.

Крім того не заслуговують на увагу посилання захисника, що не оголошувалось про повне фіксування судового засідання, оскільки вказане фіксування проводилось.

Посилання захисника про те, що обвинуваченому не було роз'яснено права на відвід судді апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що право на відвід роз'яснювалось в судовому засіданні в присутності захисника. Крім того ні зі сторони захисту ні зі сторони обвинувачення жодних заяв про відвід головуючого судді подано не було.

Також є безпідставним посилання захисту, що судом в порушення ст.345 КПК України обвинуваченому не вручено пам'ятку про права та обов'язки, оскільки в матеріалах провадження наявна розписка обвинуваченого від 06.04.2016 року про отримання вищевказаної пам'ятки.

Щодо тверджень захисника про те, що суд в порушення вимог ч.3 ст.347 КПК України не оголосив цивільний позов, то вони не заслуговують на увагу, оскільки суд встановивши, що копії позовної заяви отримані учасниками судового розгляду та оголосивши суму цивільного позову, з'ясував у обвинуваченого чи він його визнає.

Не є слушними доводи захисника, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 348 КПК України не роз'яснив суть обвинувачення, так як прокурором було оголошено обвинувальний акт в повному обсязі, після чого судом у відповідності до вказаної статті було встановлено особу обвинуваченого та з'ясовано в останнього чи йому зрозуміле обвинувачення та чи він визнає вину.

Посилання захисту про те, що суд в порушення ч.1 ст.349 КПК України не з'ясував думку всіх учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу, так як суд з'ясував думку сторони обвинувачення та сторони захисту.

Крім того не заслуговують на увагу доводи захисника з приводу не отримання свідками ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 пам'яток про права та обов'язки, оскільки вказані твердження гуртуються на припущеннях та не відповідають дійсності, оскільки захисник безпосередньо не був присутній під час допиту даних свідків та не міг бачити чи вручались їм дані пам'ятки. Крім цього, всі свідки приведені до присяги, про що свідчать наявні в матеріалах судового провадження підписані ними тексти присяг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі порушення, відповідно до ст. 412 КПК України не є істотними, оскільки не перешкодили суду ухвалити законний і обґрунтований вирок та такими, які згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409, ст.415 КПК України не є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Підстав для скасування вироку з врахуванням доводів зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Володимир-Волинського міського суду від 08 вересня 2016 року в данному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з моменту її проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: