Постанова № 62988584, 28.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/1805/16-п Провадження №33/773/442/16 Суддя в 1 інстанції: Костюкевич О. К. Категорія:ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.2 ст.123 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу захисника Піддубного О.О. на постанову судді Ківерцівського районного суду від 12 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.2 ст.123 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ст.122-2, ч.2 ст.123 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 21 серпня 2016 року о 09год. 50хв. у м.Ківерці по вул.Чапаєва, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, проїжджаючи через переїзд не надав перевагу в русі водію мопеда ОСОБА_5, який був змушений різко зіскочити з мопеда та прийняти його вправо на обочину, щоб уникнути зіткнення, чим створила аварійну ситуацію.

Він же, 21 серпня 2016 року о 09год. 50хв. у м.Ківерці по вул..Чапаєва, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив виїзд на залізничний переїзд, коли рух через переїзд був заборонений ввімкненою звуковою та світловою сигналізацією.

Він же, 21 серпня 2016 року о 09год. 50хв. у м. Ківерці по вул.Чапаєва, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, на законну вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яка подавалась за допомогою біло-червоного диска та увімкнених проблискових маячків синього та червоного кольору, а також звуковою сигналізацією, не зупинився і продовжив подальший рух.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 «б», «д», 20.5 «в», 2.4, 8.9 «а», «б», «в» ПДР України.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції захисник в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що в діях ОСОБА_2 відсутні склади інкримінованих правопорушень, оскільки, останній автомобілем не керував, що підтвердила і свідок ОСОБА_6, при цьому вважає необ'єктивними та суперечливими пояснення інших свідків. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, а справу закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку скаржника, який апеляційну скаргу підтримав з викладених в ній підстав та просив скасувати постанову судді, задовольнити клопотання про закриття справи, суддя приходить до наступного висновку.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ст.122-2, ч.2 ст.123 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема рапортами працівників поліції (а.с.5-10).

Поясненнями свідка ОСОБА_7 підтверджується факт події вчинених правопорушень.

Окрім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили достовірність інформації, яка викладена в їхніх рапортах, та вказали, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а не будь-яка інша особа. Підстав в апеляційного суду ставити під сумнів показання вказаних свідків немає, не наведені такі підстави і в самій апеляції.

Наведені докази в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини події, які були на момент та після вчинення правопорушень, а тому суддя знаходить доводи скаржника про те, що ОСОБА_2 не вчиняв правопорушень безпідставними.

Разом з тим, саме показання свідка ОСОБА_6, суд вважає недостовірними та такими, які направленні на уникнення відповідальності порушником, оскільки остання не була очевидцем подій.

Доводи апелянта про те, що працівники поліції не могли достовірно вказати час події, не є такими, які вказують про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушень і, на думку суду, не вплинули в даному випадку на правильність прийнятого суддею рішення.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції, оцінивши всі докази в сукупності, обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ст.122-2, ч.2 ст.123 КУпАП, а доводи апеляції фактично були досліджені та об'єктивно спростовані при розгляді справи суддею першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суддя суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, обставини справи, а тому призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення, у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, саме у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.

Не підлягає задоволенню і клопотання ОСОБА_2 про закриття справи з підстав, передбачених ст.38 КУпАП, оскільки стягнення накладене в межах трьохмісячного строку.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу адвоката Піддубного О.О. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду від 12 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок