Ухвала суду № 62988414, 21.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2016 року м. Київ К/800/31353/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 3783, військової частини А 3783, Міністра оборони України, Міністерства оборони України, підполковника оперативного командування "Південь" ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування наказу, відшкодування заборгованості з платні та відшкодування моральної шкоди,

встановив :

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_3 в частині вимог до командира військової частини А 3783 про скасування наказу командира військової частини А 3783 від 17 грудня 2015 року № 163 в частині, що стосується старшого солдата ОСОБА_1, поновлення його у списках особового складу військової частини А 3783, стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 99 КАС України.

Судами встановлено, що з позовними вимогами до командира військової частини А 3783 про скасування наказу від 17 грудня 2015 року № 163 в частині, що стосується старшого солдата ОСОБА_1, поновлення його у списках особового складу військової частини А 3783, стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, позивач звернувся лише 04 квітня 2016 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з цими позовними вимогами. Докази того, що в період з грудня 2015 року по квітень 2016 року внаслідок хвороби знаходився в лікувальних установах та не мав змоги в місячний строк звернутись до суду за захистом своїх прав, позивач не надав.

Крім того, позивач не заперечує, що про факт існування наказу командира військової частини А 3783 від 17 грудня 2015 року № 163 йому стало відомо 17 грудня 2015 року на оперативній нараді.

Згідно із статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 посилався на погане самопочуття та неодноразове звернення до лікаря, на підтвердження чого надав довідки та направлення на госпіталізацію до Комунальної установи «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21 грудня 2015 року, від 23 грудня 2015 року, від 24 грудня 2015 року, у яких зафіксовано діагноз - гостре респіраторне захворювання. З довідки № 626 Комунальної установи «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що у період з 25 грудня 2015 року по 28 грудня 2015 року позивач хворів, з приводу чого звертався до Ізмаїльської інфекційної лікарні, де було поставлено діагноз: гостре респіраторне захворювання, проте від госпіталізації він відмовився.

11 лютого 2016 року проходив лікування з приводу остеохондрозу поперекового відділу, на підтвердження чого надав карту хворого, який проходить лікування у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті) № 1285. При цьому, в картці хворого, який проходить лікування у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті) № 1285, взагалі не вказано про термін перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

Отже, вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки жодних доказів того, що позивач з 17 грудня 2015 року до моменту звернення до суду 04 квітня 2016 року, знаходився на стаціонарному лікуванні в лікувальних установах, або за станом здоров'я не спроможний був звернутись вчасно до суду, позивач не надав.

Ксерокопії документів про хворобу, надані позивачем, не свідчать про те, що внаслідок захворювання позивач був не спроможний звернутись до суду для захисту своїх прав. Натомість, факт ознайомлення позивача 17 грудня 2015 року з оскаржуваним наказом командира військової частини А 3783 від 17 грудня 2015 року № 163, та письмове звернення 18 грудня 2015 року до Міністерства оборони України з приводу порушення його прав дають підстави для висновку, що цього ж дня, йому стало відомо про порушення своїх прав та протягом місяця він мав можливість звернутись за їх захистом до суду.

Відтак, про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався 17 грудня 2015 року, в день видання оскаржуваного наказу командира військової частини А 3783 від 17 грудня 2015 року № 163, однак до суду з позовними вимогами про скасування цього наказу в частині, що стосується позивача, звернувся лише 04 квітня 2016 року, тобто з пропуском встановленого частиною 3 статті 99 КАС України місячного строку звернення до суду, тому такі позовні вимоги повинні бути залишені без розгляду на підставі статті 100 цього Кодексу.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що строк на касаційне оскарження пропустив з поважних причин, у зв'язку з тим, що постійно знаходився на лікуванні в лікувальних установах, що перешкоджало його зверненню до суду за захистом своїх прав. До того ж, позовні вимоги безпідставно залишено без розгляду на підставі частини 5 статті 99 КАС України, оскільки позивач є фізичною особою, а не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 3783, військової частини А 3783, Міністра оборони України, Міністерства оборони України, підполковника оперативного командування "Південь" ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування наказу, відшкодування заборгованості з платні та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак