Ухвала суду № 62988154, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

23 листопада 2016 року К/800/31672/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Вербицька О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року

у справі № 815/2938/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кулевчанський комбінат хлібопродуктів"

до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Саратська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі № 815/2938/13-а.

Проте, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано копію платіжного доручення № 247 від 08 листопада 2016 року на суму 1 378,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною другою статті 9 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України суддею-доповідачем встановлено факт ненадходження коштів на рахунок Вищого адміністративного суду України за платіжним дорученням № 247 від 08 листопада 2016 року на суму 1 378,00 грн, у зв’язку із тим, що при сплаті судового збору за подання касаційної скарги скаржником невірно вказано реквізити для сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення скаржника з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

На момент звернення до суду першої інстанції, у квітні 2013 року, діяла редакція підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову (майнового характеру) ставка судового збору складала 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом спору у даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 1 142 456,00 грн.

Таким чином, за подання даного позову до адміністративного суду підлягав сплаті судовий збір в максимальному розмірі, що становить 2 294,00 грн.

Отже, за подання касаційної скарги має бути сплачений судовий збір в розмірі 2 752,80 грн.

При цьому, скаржником заявлене клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до однієї мінімальної заробітної плати, у зв’язку із тим, що майновий стан скаржника не дозволяє виділити кошти на сплату судового збору в повному розмірі.

Розглянувши заявлене клопотання з урахуванням частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу - залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику до 20 грудня 2016 року строк для усунення недоліків касаційної скарги.

В разі невиконання вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржнику, у відповідності до вимог закону.

Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі № 815/2938/13-а.

2. Касаційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без руху.

3. Встановити Саратській об'єднаній державній податковоій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області строк до 20 грудня 2016 року для усунення недоліків касаційної скарги.

Суддя О.В. Вербицька