Ухвала суду № 62987772, 23.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2311/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

23 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: Венгринюка С.В.

представника відповідача: Олара В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про стягнення суми бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду із позовом, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області на користь підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 83790,75 грн., суму бюджетного відшкодування за квітень 2015 року в сумі 77083,00 грн. та пеню - 6707,75 грн.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Від представник відповідача - Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до отримання висновку експертизи та набрання законної сили рішенням в іншій справі. Однак з указаних представником відповідача аргументів суд апеляційної інстанції не знаходить достатніх підстав для зупинення провадження у справі, а тому в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти тверджень відповідача заперечив та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" (код ЄДРПОУ 35158255) подало до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року, де заявлено до перерахування на розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 77083 грн.

Довідкою від 20.07.2015 р. №493/15-04/35158255 з питань правомірності нарахування підприємством бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку по декларації з ПДВ за квітень 2015 року, підтверджено бюджетне відшкодування в розмірі 77083 грн., по залишках від'ємного значення за березень 2015 року.

Інформаційною довідкою щодо підтвердження до відшкодування суми податку на додану вартість по Підприємству "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" включено до графи 1 Інформації станом на 21.07.2015 р. суму ПДВ за квітень 2015 року в розмірі 77083 грн., та направлено узагальненою інформацією щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування до Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

24.07.2015 р. ТУ ДФС у Чернівецькій області повернено матеріали перевірки підприємства "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" у зв'язку з відсутністю відповіді на запит ОУ ТУ ДФС у Чернівецькій області до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з того, що позивачем доведено правомірність його вимоги щодо стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 77083,00 грн. та нарахування пені за його не відшкодування протягом визначеного ст. 200 ПК України строку, відтак позовні вимоги необхідно задовольнити.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В силу п. 200.12 ст. 200 ПК України передбачено обов'язок контролюючого органу у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.17 ст. 200 ПК України передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Разом з тим, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (п. 200.14 ст. 200 ПК України).

В свою чергу, проведеною відповідачем перевіркою правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку по декларації з ПДВ за квітень 2015 року, підтверджено бюджетне відшкодування в розмірі 77083 грн.

Отже, підстави, передбачені п. 200.14 ст. 200 ПК України не встановлені.

Тому, у відповідачів виникають зобов'язання, передбачені п.п. 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України щодо подання контролюючим органом у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та видачі останнім, на підставі отриманого висновку платнику податку зазначеної в ньому суми шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку.

При цьому, посилання відповідача - ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області на результати перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку по декларації за травень 2015 року, в ході якої отримано інформацію з ТУ ДФС у Чернівецькій області щодо невідповідності позивача всім критеріям технологічного процесу безпосереднього виробництва цементу, як на підстави не здійснення передбачених податковим законом дій, суд не бере до уваги, оскільки, результати вказаної вище перевірки не можуть бути використані для підтвердження чи спростування правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2015 року.

Таким чином, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи п.п. 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України не виконані, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 77083 грн.

Водночас, не виконання відповідачами вказаних положень ПК України зумовлює наявність у позивача права на стягнення вказаної суми з урахуванням пені.

Оскільки, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п. 200.23 ст. 200 ПК України).

Крім того, п. 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 39 від 17.01.2011 року визначено, що органи казначейської служби на місцях на підставі вище вказаних висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, перераховують платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів.

Тобто, починаючи з 20.07.2015 року, протягом 5-ти робочих днів, по 24.07.2015 року включно, відповідач - ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області повинен був забезпечити орган казначейської служби висновком на відшкодування та узагальненою інформацією, яка б включала в себе такий висновок. В свою чергу, орган казначейської служби починаючи з дня наступного після отримання висновку, тобто з 27.07.2015 року протягом 5-ти операційних днів, з урахуванням того, що 25-26 липня 2015 року вихідні дні, включно по 31.07.2015 року, повинен був відшкодувати суму ПДВ на рахунок позивача.

Нарахування пені правомірно здійснювати починаючи з 01.08.2015 року.

Так, з урахуванням облікової ставки НБУ встановленої Постановою НБУ №154 від 02.03.2015р., Постановою НБУ №557 від 27.08.2015р., Постановою НБУ №627 від 24.09.2015р. (30% річних - до 27.08.2015 р., 27% річних - з 28.08.2015р. до 24.09.2015 р., 22% річних - з 25.09.2015 р.) пеня за 103 дні - становить 6707,75 грн.

На підставі цього колегія суддів робить висновок про об'єктивну наявність у позивача права на одержання ПДВ з бюджету і погоджується з обраним способом захисту порушеного права.

Зазначений висновок відрізняється від юридичного висновку Верховного Суду України, викладеному у постановах від 16 вересня 2015 року (справа за позовом ПАТ "Донагроімпекс" до ДПІ) та 7 червня 2016 року (справа за позовом спільного українсько-німецького підприємства "Атем-Франк" до ДПІ), у яких зазначено, що вимога позивачів про судове стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту прав платника ПДВ, оскільки бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Це є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства.

Згідно частини першої статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладеній у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Колегія суддів вважає за необхідне у відповідності абзацу другого частини першої цієї ж статті відступити від зазначеної правової позиції Верховного Суду України з таких мотивів.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 цієї ж статті ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (підпункт "б").

Пунктами 200.12, 200.13 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті не вчинення компетентними органами належних дій не відшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, чим зумовлюється виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені внаслідок несплати йому відповідної суми.

Постановою Кабінету Міністрів України N 845 від 03.08.2011 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Зазначеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 39 від 17 січня 2011 року, прописаного механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі.

Цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

З аналізу наведених норм слідує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

У розрізі наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 листопада 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.