Ухвала суду № 62987750, 23.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1184/16

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

23 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представників позивача: Заболотної Г.К., Лотоцького В.І.,

представника відповідача: Кундиловської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" 31 грудня 1999 року зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради.

З 10 січня 2000 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Кам'янець-Подільській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є : виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів (27.32); виробництво пластмас у первинних формах (20.16); виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (22.21); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); виробництво міді (24.44) та ін..

12 травня 2016 року на підставі направлення, виданого Кам'янець-Подільською ОДПІ від 26 квітня 2016 року № 122 та згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1, п.78.2 ст.78, пп.82.2 ст.82 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), наказу Кам'янець-Подільської ОДПІ № 204 від 25 квітня 2016 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" з питань правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по проведених взаєморозрахунках у вересні 2015 році з ТОВ "Експопоставка" (код ЄДРПОУ 39828473), повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень та жовтень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 травня 2016 року № 256/22-09-14-01/30686638.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2016 року №0000201400 щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 216450,00 грн.

Не погоджуючись з прийняттям оскаржуваного рішення, ТОВ "Кабельний завод" подало до ГУ ДФС у Хмельницькій області первинну скаргу.

За результатами розгляду первинної скарги рішенням від 16 червня 2016 року № 7210/10/22-01-10-03-14 скарга залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд І інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

09 вересня 2015 року між ТОВ "Кабельний завод" та ТОВ "Експопоставка" укладено договір № 23/07-15 предметом якого є поставка мідної проволоки невідпаленої за умови самовивозу зі складу продавця (м.Вишгород) (а.с.34-35).

На виконання договору поставки 11 вересня 2015 року згідно видаткових накладних №№ 19, 20, 21 повноважним представником ТОВ "Кабельний завод" ОСОБА_5 на підставі довіреності №000440 від 11 вересня 2011 року отримано 3 бухти проволоки мідної загальною масою 9620 кг загальною вартістю - 1298700,00 грн. (а.с.36-39).

ТОВ "Експопоставка" виписані податкові накладні №№ 1111, 1112, 1113 від 11 вересня 2015 року, які зареєстровані в ЄРПН 02 жовтня 2015 року, і сума ПДВ яких в загальному розмірі 215450,00 включена ТОВ "Кабельний завод" до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2015 року (а.с. 40-42).

Перевезення зазначеного товару від місця поставки до м. Кам'янець-Подільського здійснено вантажним автомобілем НОМЕР_1, автомобільний перевізник ТОВ "Кабельний завод", відповідно до товарно-транспортної накладної від 11 вересня 2015 року, складеної на перевезення проволоки мідної загальною масою 9620 кг загальною вартістю 1298700,00 грн., подорожнього листа вантажного автомобіля НОМЕР_2 № 280100 від 4 вересня 2015 току, журналу обліку вантажів на прохідній ТОВ "Кабельний завод" за 13 вересня 2015 року (а.с.43-47).

На підставі оформленої позивачем довіреності №000440 від 11 вересня 2011 року товар від перевізника отримав ОСОБА_5 та передав на склад під звіт.

Прийнявши зазначений товар, позивач оприбуткував його на складі, оплатив його вартість, що підтверджується:

- 05 жовтня 2015 року платіжним дорученням № 6315 перераховано 432945,00 грн.;

- 08 жовтня 2015 року платіжним дорученням № 6324 перераховано 152810,00 грн.;

- 09 жовтня 2015 року платіжним дорученням № 6331 перераховано 120000,00 грн.;

- 09 жовтня 2015 року платіжним дорученням № 6326 перераховано 280000,00 грн;

- 13 жовтня 2015 року платіжним дорученням № 6338 перераховано 152945,00 грн.;

- 15 жовтня 2015 року платіжним дорученням № 6339 перераховано 160000,00 грн. (а.с.48-54).

Також використав в господарській діяльності для виробництва кабельної продукції, що підтверджується лімітною картою № ПЛ-0000457 за вересень 2015 року, як доказ передачі мідної катанки зі складу на виробництво, журналом - ордером і відомістю по рахунку 2023 "Матеріали в незавершеному виробництві" за вересень 2015 року, журналом проводок за вересень 2015 року по рахунках 231, 2023 та журналом - ордером і відомістю по рахунку 231 "Прямі виробничі витрати" за вересень 2015 року (а.с.54-64).

Позивач відобразив операцію з поставки товару у бухгалтерському та податковому обліку.

Станом на 31 жовтня 2015 року заборгованість по розрахунках з ТОВ "Експопоставка" за придбані ТМЦ відповідно до бухгалтерського рахунку №631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня.

Отримавши від постачальника товару ТОВ "Експопоставка" накладну та податкову накладну, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту в жовтні 2015 року.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні судом не встановлено, та відповідачем не доведено, що податкові накладні №№ 1111, 1112, 1113 від 11 вересня 2015 року на суму ПДВ 215450,00, оформлені ТОВ "Експопоставка" з порушенням ПК України.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками операції на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та не мають безпосереднього впливу на дослідження факту господарської операції між останнім у ланцюгу постачань платником по та його безпосереднім контрагентом.

Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язанням контрагента, оскільки в нього не має законодавчих підстав для здійснення контролю за правомірністю дій контрагента.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від ТОВ "Експопоставка".

Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Колегією суддів встановлено, що позивач виконав вимоги ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки апелянта щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2015 року на 216450,00 грн. по операції з придбання товару від ТОВ "Експопоставка".

Враховуючи зазначене, дії позивача свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідають дійсному економічному змісту, у зв'язку із цим податкове повідомлення - рішення № 0000201400 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року.

Згідно з частиною 2 статті 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 листопада 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.