Постанова № 62987721, 24.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1193/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

24 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

за участю:

представника позивача: Гунька В.В.

представників відповідача: Красіліч В.М., Цимбал В.А., Неспяк Ю.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

16 листопада 2016 року на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.13857/16) від позивача.

Представники відповідача в судовому засідання підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку з питання дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 21.07.2016 року № 957/12-01/32172633.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України - порушення терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття 08.08.2016 року податкового повідомлення-рішення № 0010011201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 125000 грн застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 25000 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем податкові накладні №76, №77, №78 виписано у жовтні 2015 року, а застосування контролюючим органом норм законодавства, які вступили в дію з 01.01.2016 року є не вірним, оскільки такі висновки не узгоджуються з приписами ст. 58 Конституції України та суперечать загальному поняттю змісту правовідносин, за яким зміст правовідносин не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм, а склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, актом перевірки від 21.07.2016 року № 957/12-01/32172633 встановлено, що ТОВ "Інтертрейдінвест" в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, несвоєчасно зареєструвало в 3 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Інтертрейдінвест" порушило терміни реєстрації податкових накладних, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України, що представником позивача і не заперечувалось.

Ч. 3 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відтак, беручи до уваги те, що представником позивача не заперечується факт порушення ТОВ "Інтертрейдінвест" термінів реєстрації податкових накладних, а також враховуючи, що підстави ставити під сумнів достовірність цих обставин відсутні, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відображенні в акті перевірки висновки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України є обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку доводам апелянта щодо правомірності нараховування штрафних санкції у 2016 році за порушення, що мали місце у жовтні 2015 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

П. 109.2 ст. 109 ПК України встановлює, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями ст. 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (тобто 1095 днів).

Згідно з п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

В той же час, п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015), передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (набрав чинності з 01.01.2016) були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3.

Із зазначеного слідує, що порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01 січня 2016 року, так і після цієї дати.

Поряд із цим контролюючі органи з вказаної дати лише не повинні дотримуватися порядку залучення до такої відповідальності, який був виключений з 01.01.2016 року. Водночас, скасування такого обов'язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією ПК України у часі, як помилково стверджує позивач.

Крім того, стаття 120-1 ПК України введена в дію з 01.01.2015 року Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Проте, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України в редакції Закону України від 28.12.2014 року N" 71-VIII "норми абзацу другого пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

В подальшому, Законом України від 16.07.2015 року № 643- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України прийнято в редакції, яка визначала, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що відповідач з 01.01.2016 року мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015 року, без врахування застережень, які були передбачені п. 120-1.3. ст. 120-1 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого оскаржуваного рішення, що в свою чергу свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та про обґрунтованість та вмотивованість вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 листопада 2016 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.