Постанова № 62987524, 03.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 листопада 2016 р. № 820/5115/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

пр. позивача - ОСОБА_2,

пр. відповідача - Ремінного В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною відмову від 29.08.2016 р. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та переданні земельної ділянки у власність;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід № НОМЕР_1, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та передання земельної ділянки у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.08.2016 року подав заяву до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної" власності, розташованому за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та передати зазначену ділянку у власність. Разом з заявою було подано схему розташування бажаної земельної ділянки. Право на отримання безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не використовував. 29.08.2016 року позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та передані земельної ділянки у власність. Свою відмову відповідач мотивував тим, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих. Тому вирішення питання по суті можливо після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членам сімей загиблих земельними ділянками. Вказану відмову позивач вважає незаконною та такою, що суперечить діючому законодавству, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що діяв на цілком законних підставах та відповідно чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, 05.08.2016 року в порядку ст. 118 ЗК України звернувся до відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованому за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та передати зазначену ділянку у власність.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області розглянуто заяву та листом від 29.08.2016 № 3-15279/0/6-14593/0/21-16 повідомлено ОСОБА_1, що з 2014 року Президентом України, Урядом України, іншими органами виконавчої влади підтримана ініціатива Держземагентства України про надання земельних ділянок військовослужбовцям Збройних сил України, МВС, СБУ та інших військових формувань, які захищають територіальну цілісність і суверенітет країни у східних та південно-східних областях України. У межах реалізації ініціативи щодо впровадження програми соціальної допомоги сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, на постійній основі здійснюється формування списків військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в антитерористичних операціях і бажають безоплатно отримати у власність земельні ділянки. За оперативною інформацією Міністерства соціальної політики України, станом на кінець 2015 року, статус учасників АТО на Донбасі, які відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають пільги на першочергове відведення земельних ділянок, отримали понад 124 тисячі осіб, без урахування кількості членів сімей загиблих. І ця кількість має постійну тенденцію до суттєвого збільшення. З метою зняття соціальної напруги серед даної категорії громадян, Головним управлінням на постійній основі вживаються заходи щодо виявлення земель запасу, складання їх переліків, з подальшим наданням відповідних пропозицій. Зазначено, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок, учасникам антитерористичноі операції та членам сімей загиблих. Вирішення питання по суті можливо після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної]операції та членів сімей загиблих земельними ділянками.

Суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строкнити з підстав, викладених в ній.

Згідно частини 3 статті 123 ЗК України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Отже, законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам зазначеним у ЗК України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно -територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, лист-відповідь відповідача від 29.08.2016 № 3-15279/0/6-14593/0/21-16 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки і викладене в ньому обґрунтування прийнятого рішення по заяві не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням указаної норми ЗК України.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, а вирішення питання позивача можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками, є безпідставними і не містять належного фактичного і юридичного обґрунтування для відмови у задоволенні заяви (клопотання) про надання запитуваного дозволу.

Законами України, якими урегульовані спірні правовідносини, не передбачають першочергове право учасників АТО на надання у власність земельних ділянок для ОСГ порівняно з іншою категорію громадян.

Надання таким громадянам земельних ділянок даної категорії земель здійснюється у загальному порядку, передбаченому ст. 118 ЗК України. Жодний нормативний акт не вводить будь-яких обмежень у даному питанні відносно іншої категорії громадян, які не мають статусу учасника АТО, у тому числі обмежувати ці права у той спосіб із тих підстав, як це здійснено відповідачем у оскаржуваному листі-відповіді про відмову у надані дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми суд вважає, що в даному випадку відповідач своїм рішенням, ухваленим за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у формі листа - відповіді від 29.08.2016 № 3-15279/0/6-14593/0/21-16, протиправно та безпідставно не надав запитуваний дозвіл, а отже дане рішення відповідача, ухвалене ним як суб'єктом владних повноважень, є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача на відведення у власність спірної земельної ділянки

У зв'язку із викладеним, суд важає протиправною відмову у ненаданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід № НОМЕР_1, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та передання земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.08.2016 № 3-15279/0/6-14593/0/21-16, яким позивачу було повідомлено про відсутність можливості задоволення його заяви, вбачається, що фактично заява ОСОБА_1 по суті не розглядалася, мотивованої відповіді із зазначенням підстав передбачених відповідними нормами законодавства для відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем надано не було, між тим лише зазначено, що вирішення даного питання можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками.

Оскільки відповідачем не досліджувався пакет документів, поданих ОСОБА_1 для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та рішення на підставі цих документів у порядку визначеному законом не приймалось, тому відповідач зобов'язаний повторно розглянути вищезазначений пакет документів та прийняти рішення у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуване рішення відповідача не узгоджуються із критеріями правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно із якими: суб'єкт владних повноважень при прийняті рішень має діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: визнати незаконною відмову від 29.08.2016 р. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та переданні земельної ділянки у власність; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та передання земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову від 29.08.2016 р. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та переданні земельної ділянки у власність.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області та передання земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (юридична адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під.,6-7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09.11.2016 р.

Суддя Тітов О.М.