Постанова № 62987265, 22.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р. Справа № 805/3200/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Галатіної О.О., суддів Троянової О.В., Христофорова А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-АГРО" до Державної Служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу в розмірі 1700 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКВ-АГРО" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної Служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу в розмірі 1700 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що постанова № 031782 від 22.08.2016 року, яка прийнята відповідачем у відношенні ТОВ «СКВ-АГРО» є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не здійснював перевезення вантажів, а належний йому на праві власності транспортний засіб передав в оренду іншому суб'єкту господарювання. Посилаючись на вказані обставини просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 031782 від 22.08.2016 року.

Представник позивача через відділ діловодства та архівної роботи 22.11.2016 року надав клопотання про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Будь-яких заперечень та клопотань до суду не надходило

Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 35421016, місцезнаходження: 83001, Донецька обл., місто Донецьк, Площа Конституції, будинок 1).

Як підтверджено матеріалами справи у позивача перебуває автомобіль марки SCANIA R420, державний номерний знак: НОМЕР_2 на підставі права власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 виданого ВРЕР №3 м. Донецька при УДАЇ ГУМВС в Донецькій області 27.08.2011 року.

На підставі договору оренди автомобіля № 01/10/1, який укладено між ТОВ «СКВ-АГРО» та ТОВ «ФІДЛАЙФ» автомобіль НОМЕР_1 передано в оренду ТОВ «ФІДЛАЙФ».

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів в оренду від 01.10.2015 року (на підставі договору оренди автомобіля № 01/10/1) власник Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» передає транспортний засіб SCANIA R420 з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_3, Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІДЛАЙФ».

05.08.2016 року посадовими особами Управління Укртранзбезпеки у Донецькій області проведено перевірку транспортних засобів перевізників пасажирів та вантажів, під час якої було перевірено належний позивачеві транспортний засіб марки SCANIA R420, номерний знак НОМЕР_2 та встановлені порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зазначеного акта водієм, який керував транспортним засобом, був ОСОБА_1, який від письмових пояснень та підпису вказаного акта відмовився.

22.08.2016 року Управлінням Укратрансбезпеки у Донецькій області на підставі акта проведення перевірки від 05.08.2016 року, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 031782 до ТОВ «СКВ-АГРО» на загальну суму 1700 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеною постановою відповідача та звернувся до суду із адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Згідно частини четвертої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

У відповідності до абзацу першого частини шостої, абзацу першого частини сьомої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема, реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування та здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

За приписами частини дванадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

При цьому статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; а вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

У відповідності до статті 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, за приписами частин першої, другої статті 48 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У свою чергу, згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаних законодавчих положень у їх системному зв'язку вбачається, що адміністративно - господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються виключно до автомобільних перевізників, якими є фізичні або юридичні особи, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому законодавець жодним чином не пов'язує настання відповідної адміністративно-господарської відповідальності із фактом перебування транспортного засобу у власності фізичної чи юридичної особи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, транспортний засіб SCANIA R420, державний номерний знак НОМЕР_2 (який був об'єктом проведеної перевірки) на час проведення перевірки перебував у користуванні Товариства з обмеженою відповідальності «ФІДЛАЙФ» згідно договору № 01/10/1.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах позивач не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України „Про автомобільний транспорт", а відтак - до нього не можуть бути застосовані визначені статтею 60 цього Закону адміністративно-господарські санкції.

Разом з тим суд наголошує, що згідно статей 800, 801 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Викладене вище дає підстави вважати, що оскаржуваною постановою до позивача було протиправно застосовано адміністративно-господарський штраф, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 1378 грн., відповідно до платіжного доручення № 4907 від 12.09.2016 року.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВ-АГРО" до Державної Служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу в розмірі 1700 грн. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 031782 від 22 серпня 2016 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Стягнути з Державної Служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» (код ЄДРПОУ 35421016) сплачений платіжний дорученням № 4907 від 12 вересня 2016 року судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Галатіна О.О.

Судді Троянова О.В.

Христофоров А.Б.