Ухвала суду № 62987241, 25.11.2016, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення судового збору

25 листопада 2016 року Справа № 803/1581/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про повернення судового збору в адміністративній справі за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2016 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 198 248,82 грн.

Ухвалою судді від 07 листопада 2016 року закрито провадження в адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 листопада 2016 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулося із заявою про повернення судового збору в 2973,73 грн. сплачений відповідно до платіжного доручення №883 від 26 жовтня 2016 року (а.с.34).

Враховуючи, те що Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) та Законом України «Про судовий збір» не передбачено розгляд питання про повернення сплаченого судового збору в судовому засіданні, тому вирішення вказаної заяви проведено судом в порядку письмового провадження.

Заява Луцької об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області про повернення судового збору підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Відповідно частини першої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 98 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно із частиною другою статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі апеляційних та касаційних інстанцій.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем при подачі до суду подання сплачено судовий збір в сумі 2973,73 грн. згідно із платіжним дорученням №883 від 26 жовтня 2016 року. Сплачену суму судового збору 26 жовтня 2016 року було зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою (а.с.37).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року закрито провадження в адміністративній справі (а.с.29). Рішення у даній справі набрало законної сили 16 листопада 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про повернення судового збору слід задовольнити та повернути судовий збір в сумі 2973,73 грн.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити Луцької об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, що порядок повернення судового збору за рішеннями судів органами Державної казначейської служби України встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Оскільки за правилами пункту 6 Порядку повернення судового збору можливе без оригіналу розрахункового документу, тому суд дійшов висновку, що оригінали квитанцій № 883 від 26 жовтня 2016 року слід залишити у справі, а позивачеві надати копію такого розрахункового документа.

Керуючись статтею 87, 98, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути Луцької об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39497665) судовий збір в сумі 2973,73 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят три гривні сімдесят три копійки).

Копію ухвали про повернення судового збору та копію платіжного доручення №883 від 26 жовтня 2016 року надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Мачульський