Ухвала суду № 62987093, 23.11.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" листопада 2016 р. Справа № 5027/398-б/2012

За заявою Приватного акціонерного товариства Литер м. Київ до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Боянівка м. Чернівці про визнання банкрутом Суддя Бутирський А.А. Представники: Від кредиторів ОСОБА_2 начальник відділу (довіреність від 20.09.2016 р.), ОСОБА_3 заступник начальника відділу (довіреність від 20.09.2016 р.), ОСОБА_4 представник (довіреність від 27.01.2016 р.), ОСОБА_5 представник (довіреність від 27.01.2016 р.) Від банкрута ОСОБА_6 ліквідатор У засіданні приймали участь: ОСОБА_7, ОСОБА_8 представник заявника (довіреність від 07.11.2016 р.) СУТЬ СПОРУ: Ухвалою суду від 03.07.2012 р., за заявою ПрАТ Литер м. Київ, порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Боянівка м. Чернівці, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, справу до розгляду у підготовчому засіданні призначено на 16.07.2012 р.

Ухвалою суду від 12.06.2013 р. введено процедуру санації ТОВ Боянівка строком на шість місяців та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_9

Ухвалою від 18.11.2013 р. затверджено план санації боржника.

Ухвалою від 18.12.2013 р. строк процедури санації продовжено до 12.06.2014 р.

Ухвалою від 14.07.2014 р. продовжено процедуру санації до 12.12.2014 р., звільнено від виконання обовязків керуючого санацією арбітражного керуючого ОСОБА_9, новим керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6

Постановою господарського суду Чернівецької області від 13.10.2015 р. ТОВ Боянівка визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, про що зроблено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.

Ухвалою від 29.02.2016 р. затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 526 002 798,20 грн.

26.10.2016 р. гр. ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про визнання поточним кредитором на суму 7 423 200,00 грн. Заява мотивована тим, що відповідно до умов договору позики від 16.06.2006 р. станом на 16.08.2016 р. банкрут повинен сплатити позикодавцю (кредитору) 320000,00 грн. позики та відсотки за користування позикою у сумі 3 744 000,00 грн. За договором позики від 16.06.2008 р., продовжує заявник, банкрут повинен сплатити 380000,00 грн. позики та 3 359 200,00 грн. відсотків за користування позикою.

Ухвалою від 26.10.2016 р. подана заява призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.11.2016 р.

На день слухання справи від гр. ОСОБА_7 надійшла заява про зменшення заявлених вимог до 6 589 600,00 грн. Подана заява приймається судом, оскільки узгоджується з положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_7 підтримав подану заяву.

Ліквідатор та присутні кредитори проти поданої заяви заперечували, посилаючись при цьому на те, що заявником не надано доказів фактичного одержання позики. Також вони зазначили, що Мале колективне підприємство «Боянівка», яке є стороною договорів-розписок, реорганізовано 27.12.2006 р.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог заявника, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 13.10.2015 р. ТОВ Боянівка визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, про що зроблено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.

Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі Закон про банкрутство), вимоги за зобовязаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до Договору-розписки від 16.06.2006 р. ОСОБА_10 отримав для розвитку підприємства і відбудови торгово-виставочного комплексу м. Чернівці, вул. Хоттинська, 43, позику у розмірі 320000,00 грн. від ОСОБА_7. Згідно даного договору ОСОБА_10 брав на себе зобовязання по закінченні користування позикою виплатити позику та відсотки за кожний місяць користування позикою. За цю позику ОСОБА_10 несе відповідальність як фізична особа та директор МКП «Боянівка».

Згідно Договору-розписки від 16.06.2008 р. ОСОБА_10 отримав для розвитку підприємства і відбудови торгово-виставочного комплексу м. Чернівці, вул. Хоттинська, 43, позику у розмірі 380000,00 грн. від ОСОБА_7. Згідно даного договору ОСОБА_10 брав на себе зобовязання по закінченні користування позикою виплатити позику та відсотки за кожний місяць користування позикою. За цю позику ОСОБА_10 несе відповідальність як фізична особа та директор МКП «Боянівка».

Гарантійним листом від 16.06.2008 р. директор підприємства МКП «Боянівка» ОСОБА_10 підтвердив умови договору-розписки від 16.06.2006 р. та гарантував повернення позики. Аналогічно гарантійним листом від 16.06.2011 р. директор підприємства МКП «Боянівка» ОСОБА_10 підтвердив умови договору-розписки від 16.06.2008 р. та гарантував повернення позики. Також гарантійним листом від 16.06.2014 р. директор підприємства МКП «Боянівка» ОСОБА_10 підтвердив умови договорів-розписки від 16.06.2006 р. та 16.06.2008 р. і гарантував повернення позики.

Із детальної інформації про юридичну особу Мале колективне підприємство «Боянівка» вбачається, що дане підприємство припинене 27.12.2006 р., а його правонаступником є банкрут. Таким чином, всі дії, вчинені після 27.12.2006 р. МКП «Боянівка» (договір-розписка від 16.06.2008 р. та гарантійні листи) є нікчемними, оскільки вчинялись неіснуючою юридичною особою, а відтак не породжують для банкрута будь-яких зобовязань.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047). Проте, діяльність юридичних осіб, що стосується отримання грошових коштів, містить певні особливості.

Зокрема, абз. 17 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно ч. 1 ст. 3 згаданого закону субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

П.п. 3.1-3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Однак, заявник не надав належних доказів отримання банкрутом 320000,00 грн. відповідно до Договору-розписки від 16.06.2006 р. ОСОБА_5 договір-розписка не підтверджує фактичне отримання банкрутом грошових коштів.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заявник свої вимоги не підтвердив належними доказами, а тому у задоволенні його вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 33, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У визнанні кредиторських вимог гр. ОСОБА_7 у сумі 6 589 600,00 грн. відмовити.

2. Копію ухвали направити кредиторам, ліквідатору та гр. ОСОБА_7

Суддя А.А.Бутирський