Рішення № 62986857, 21.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2016 р.Справа № 916/2457/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Харченко Ж.О.

розглянувши справу № 916/2457/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго

до відповідача ОСОБА_1 міська в Одеській області організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів „Союз Чернобиль України

про стягнення 6547,86 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ „Тепладаренерго звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 міської в Одеській області організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів „Союз Чернобиль України 6547,86 грн., з яких 4641,49 грн. основний борг, 95,75 грн. 3% річних, 263,79 грн. інфляційні, 1 272,28 грн. пеня, 274,55 грн. 10% річних.

Підставою позовних вимог є неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором на користування тепловою енергією в гарячій воді №08/15-Т від 02.02.2015р.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 21.11.2016р. за вх.№28278/16, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 4698,56 грн., з яких 4641,49 грн. основний борг, 11,65 грн. 3% річних та 45,42 грн. інфляційні втрати.

Також під час розгляду справи судом задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів, про що 07.11.2016р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідач у судові засідання не зявився, про причини свого незявлення суд не повідомив. Відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.

При цьому, ухвала суду від 19.10.2016р., яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду підприємством звязку з посиланням на „закінчення терміну зберігання. Ухвала суду від 07.11.2016р., яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем одержана 12.11.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тому, із врахуванням розяснень, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, з огляду також на те, що 22.11.2016р. закінчується двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який був продовжений господарським судом на 15 днів у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача, про що господарським судом 07.11.2016р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, , суд встановив:

02.02.2015р. між ТОВ „Тепладаренерго (енергозабезпечуюча організація, позивач) і ОСОБА_1 міською в Одеській області організацією Всеукраїнської громадської організації інвалідів „Союз Чернобиль України (абонент, відповідач) укладений договір на користування тепловою енергією в гарячій воді №08/15-Т, предметом якого є відпуск і споживання теплової енергії в гарячій воді для опалювання приміщень, що знаходяться за адресою: загальною площею 20,2 кв.м. в будівлі Т-31 вул. Комунальна м. Теплодар.

Згідно з п.7 договору розрахунок за теплову енергію проводиться виключно в грошовій формі до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до тарифів, що діють.

Тариф за споживання теплової енергії складає 1758,91 грн. за 1 Гкал теплової енергії, що відпускається з урахуванням ПДВ; обєм відпущеної теплової енергії по договору складає 1779 Гкал, сума договору 3130 грн. в т.ч. ПДВ 521 грн. (п.7.1.)

Енергозабезпечуюча організація після закінчення місяця виписує рахунок за відпущену теплову енергію. Представник абонента зобовязаний отримати рахунок до 5 числа (п.8.)

Оплата за фактичну спожиту тепло енергію проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок енергозабезпечуючої організації грошових коштів (п.8.1.).

Відповідно до умов п.17 договору цей договір набуває чинності з 01.01.2015р. і діє до 15.04.2015р. Договір вважається за щорічно пролонгований, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не буде письмово заявлено одній із сторін про припинення його дії або зимну умов договору, що не суперечать законодавству України.

У п.21. договору встановлено, що для постійного звязку з Енергозабезпечуючою організацією і узгодження всіх питань, повязаних з виконанням умов цього договору абонент призначає свого відповідального за теплове господарства в особі голови ОСОБА_3

При цьому, згідно з Витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є керівником ОСОБА_1 міської в Одеській області організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів „Союз Чернобиль України.

Також судом встановлено, що після 15.04.2015р. жодних письмових заяв від сторін договору про припинення його дії не надходило, а тому договір вважається пролонгованим.

Поряд з цим судом встановлено, що 19.10.2015р. Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради Одеської області прийнято рішення „Про початок опалювального сезону 2015-2016р.р. №222/В-2015, згідно з яким опалювальний сезон у м. Теплодар розпочався з 20.10.2015р.

23.03.2016р. Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради Одеської області прийнято рішення „Про закінчення опалювального сезону періоду 2015р-2016р. №58/В-2016. згідно з яким 31.03.2016р. у м. Теплодар закінчився опалювальний сезон та припинено роботу обладнання котельної.

Також судом встановлено, що під час дії опалювального сезону у м. Теплодар позивачем 30.11.2015р. виписаний рахунок фактура №702 згідно з яким у листопаді 2015р. відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді 0,430 Гкал на суму 854,54 грн. за ціною 1638,64 грн.

31.12.2015р. позивачем виписаний рахунок фактура №816 згідно з яким у грудні 2015р. відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді 0,500 Гкал на суму 983,18 грн. за ціною 1638,64 грн.

31.01.2016р. позивачем виписаний рахунок фактура №104 згідно з яким у січні 2016р. відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді 0,660 Гкал на суму 1297,80 грн. за ціною 1638,64 грн.

При цьому, вищевказана ціна встановлена у п.48 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015р. №2690.

29.02.2016р. позивачем виписаний рахунок фактура №216 згідно з яким у лютому 2016р. відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді 0,390 Гкал на суму 738,55 грн.. за ціною 1578,09 грн.

31.03.2016р. позивачем виписаний рахунок фактура №328 згідно з яким у березні 2016р. відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді 0,410 Гкал на суму 776,42 грн. за ціною 1578,09 грн.

При цьому, вищевказана ціна встановлена у п.47 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2016р. №54.

Окрім того, судом встановлено що позивачем складені і підписані акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) з листопада 2015р. по березень 2016р. включно, які не підписані з боку відповідача. Також відповідачем не оплачені виставлені позивачем рахунки, як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, так і в подальшому, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4641, 49 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 95,75 грн., інфляційні в сумі 263,79 грн., пеню в сумі 1 272,28 грн., 10% річних в сумі 274,55 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача 4698,56 грн., з яких 4641,49 грн. основний борг, 11,65 грн. 3 річних та 45,42 грн. інфляційні втрати.

Вказану заяву залучено судом до справи та розцінено як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків. .

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір на користування тепловою енергією в гарячій воді, згідно з яким позивач зобовязався відпустити відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався проводити розрахунки до 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до тарифів що діють.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вище встановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не здійснено оплату спожитої теплової енергії в гарячій воді як у строк, що встановлений договором, так і в подальшому, внаслідок чого у відповідача станом на 11.04.2016р. виник борг в сумі 4641, 49 грн.

При цьому. жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного богу, а отже і їх задоволення.

При цьому, господарський суд не надає оцінки складеним позивачем і не підписаним відповідачем актам здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за спірний період, оскільки наявність таких актів не передбачена умовами укладеного між сторонами договору. Поряд з цим умовами укладеного між сторонами договору встановлений обовязок відповідача отримати рахунок позивача за відпущену енергію, який виписується позивачем після закінчення місяця.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем на суму боргу по кожному рахунку окремо, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 11,65 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача. Також відповідає обставинам справи розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 45,42 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних також задоволені господарським судом.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі, із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 міської в Одеській області організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів „Союз Чернобиль України (65490, Одеська область, м. Тепло дар, вул. Комунальна, буд.3, ідентифікаційний код 13907925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго (65490, м. Теплодар, вул. Польова,1 ідентифікаційний код 32483079, р/р 26035303003875 в філії ООУ ПАТ „ДОБУ, МФО 328845) основний борг в сумі 4641 (чотири тисячі шістсот сорок одна) грн. 49 коп., 3% річних в сумі 11 (одинадцять) грн. 65 коп., інфляційні втрати в сумі 45 (сорок пять) грн. 42 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 988 (девятсот вісімдесят вісім) грн. 76 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 28 листопада 2016 р.

Суддя Г.Є. Смелянець