Постанова № 62986219, 23.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 916/4354/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської обласної ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 916/4354/15 за позовом Одеської міської ради до Одеської обласної ради, треті особи: Комунальна установа "Міська поліклініка № 29", Управління обласної ради з майнових відносин, Комунальна установа "Одеська обласна клінічна лікарня" про визнання недійсним свідоцтва про право власності,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2009 року серії АА 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу у зв'язку з порушенням права власності територіальної громади міста Одеси на це майно, яке остання набула у встановленому законом порядку під час розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2016 року (судді: Щавинська Ю.М., Бездоля Ю.С., Петренко Н.Д.) позов задоволено та визнано недійсним свідоцтво про право власності від 03.03.2009 року серії АА 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Таран С.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить прийняті судові рішення скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа КУ "Одеська обласна клінічна лікарня" вважає, що судові рішення у справі є незаконними і підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та інших третіх осіб до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, касаційний суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 03.03.2009 року Одеською обласною радою видане Свідоцтво серії САА № 273106 про право власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69 525,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, до якого включена будівля поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу.

Вказане Свідоцтво видане на підставі рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991 року №266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області".

Відповідно до цього Свідоцтва власником майнового комплексу Одеської обласної клінічної лікарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 загальною площею 69525,5 кв.м., яка складається з головного корпусу літ. "А", консультативної поліклініки літ. "Б", будівлі поліклініки № 29 літ. "О", будинку променевої терапії літ. "В", акушерського корпусу літ. "Г", господарського корпусу літ. "Д", трансформаторної підстанції літ. "Е", "Ж", "З", "И", моргу літ. "К", складу літ. "М", сховища ГО літ. "Н", басейнів № 1-2, свердловини № 3, огорожі № 4-11, мостіння І, відображені у технічному паспорті від 12.08.2008 року, є територіальні громади сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради.

Предметом даного судового розгляду є вимоги міської ради до обласної ради про визнання зазначеного свідоцтва про право власності частково недійсним у зв'язку з порушенням права власності територіальної громади міста.

Суди попередніх інстанцій у прийнятті рішення про задоволення позову виходили з того, що територіальна громада міста Одеси правомірно набула внаслідок розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) право власності на Поліклініку № 29 в цілому, у тому числі на спірне приміщення, щодо якого видано оспорюване свідоцтво відповідачу, в зв'язку з чим наявні підстави для визнання його недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Частиною 5 статті 16 ГПК України передбачено, що справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

У п. 20.7 постави пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 ГПК, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва. Це стосується й тих випадків, коли відповідний орган взяв участь у справі в процесі її розгляду, тобто був залучений як інший відповідач чи в порядку заміни неналежного відповідача (стаття 24 ГПК), або як відповідач за зустрічним позовом у цій же справі (стаття 60 ГПК); у таких випадках правило частини третьої статті 17 названого Кодексу не застосовується, тобто справа підлягає передачі за підсудністю до господарського суду міста Києва.

За змістом ч. 1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

За матеріалами справи відповідачем є Одеська обласна рада, а тому дана справа підсудна господарському суду міста Києва, тоді як господарський суд Одеської області, не передавши справу для розгляду за підсудністю та розглянувши її по суті, порушив визначені процесуальним законом правила виключної підсудності, не застосувавши при цьому норму процесуального права, яка підлягала застосуванню.

В свою чергу апеляційний суд не звернув уваги на помилки, допущені місцевим господарським судом, у зв'язку з чим припустився тих же процесуальних порушень.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи до господарського суду Одеської області для виконання ним вимог ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської обласної ради задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016 року скасувати, і справу № 916/4354/15 передати господарському суду Одеської області для виконання ним вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко