Ухвала суду № 62984599, 23.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6481/16 Справа № 175/76/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Воздвиженський О. Л. Доповідач - Глущенко Н.Г.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Осіяна О.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

цивільну справу за апеляційною скаргою

Головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2016 року за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи - заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницький Андрій Васильович, виконувач обов'язків начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції Кущенко Юлія Василівна, ОСОБА_5, на постанову № 2/10/1/2016 про результати перевірки виконавчого провадження від 06 січня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 08.07.2016 року розглянуто по суті скаргу ОСОБА_2, де заінтересовані особи - заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницький Андрій Васильович, виконувач обов'язків начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції Кущенко Юлія Василівна, ОСОБА_5, на постанову № 2/10/1/2016 про результати перевірки виконавчого провадження від 06 січня 2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 року скарга ОСОБА_2 задоволена.

Суд визнав неправомірною постанову № 2/10/1/2016 про результати перевірки виконавчого провадження від 06.01.2016 року заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницького А. В.

Також, суд зобов'язав заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницького А. В. задовольнити вимоги скарги ОСОБА_2 від 18.12.2015 року у виконавчому провадженні № 44936519 / а. с. 154-158 /.

З цією ухвалою не погодилося Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області і звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову ОСОБА_2 у задоволенні його скарги, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права / а. с. 160-165 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалу суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову виконувача обов'язків начальника ВДВС Дніпропетровського управління юстиції Кущенко Ю.В. та постанову начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницького А.В., де просив: визнати неправомірною постанову № 1597/8 від 04.12.2015 року виконувача обов'язків начальника ВДВС Дніпропетровського райуправління юстиції Кущенко Ю.В. про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 23.02.2015 року у ВП № 44936519; визнати неправомірною постанову № 2/10/1/2016 від 06.01.2016 року заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницького А. В.; задовольнити скарги ОСОБА_2 від 23.02.2015 року та від 18.12.2015 року у ВП № 44936519; визнати неправомірними постанови від 27.10.2014 року та від 05.11.2014 року державного виконавця ВДВС Дніпропетровського райуправління юстиції ОСОБА_6 про накладення штрафів на ОСОБА_5 в розмірі 170 грн. і 340 грн. прийнятих у ВП № 44936519 / а. с. 2-6 /.

При повторному розгляді скарги (після скасування 04.04.2016 року апеляційним судом ухвали суду першої інстанції від 25.02.2016 року - а. с. 96-99) ОСОБА_2 уточнив 10.05.2016 року свою скаргу, де просив лише визнати неправомірною постанову № 2/10/1/2016 про результати перевірки виконавчого провадження від 06.01.2016 року заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницького А. В. та зобов'язати заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Пятницького А. В. задовольнити вимоги скарги ОСОБА_2 від 18.12.2015 року у виконавчому провадженні № 44936519 / а. с.107-112 /.

Як було вище вказано, уточнена скарга ОСОБА_2 - задоволена / а. с. 154-158 /.

Згідно ст. 383 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

На підставі ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Враховуючи положення ст. 383 ЦПК України, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у ст. 3 ЗУ «Про державну виконавчу службу».

Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.3 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року, та роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в п. 13 постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року, - скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості зазначені в пунктах 3-4 частини 7 статті 82 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Між тим, призначаючи до розгляду по суті та розглядаючи скаргу ОСОБА_2 (як скаргу від 12.01.2016 року, так і уточнену скаргу від 10.05.2016 року - а. с. 2-5.107-112), суд першої інстанції не з'ясував чи відповідає скарга вимогам вище зазначених нормам ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, з уточненої скарги від 10.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 просив визнати неправомірною лише постанову Пятницького А. В. № 2/10/1/2016 про результати перевірки виконавчого провадження від 06.01.2016 року, якою скарга ОСОБА_2 від 18.12.2015 року на постанову начальника ВДВС Кущенко Ю.В. від 04.12.2015 року залишено без задоволення, та зобов'язати Пятницького А. В. задовольнити вимоги скарги ОСОБА_2 від 18.12.2015 року у виконавчому провадженні № 44936519 / а. с. 16-17,107-112 /, але суд першої інстанції не прийняв до уваги, що постановою від 04.12.2015 року визнано дії державного виконавця Біляковського О.М., щодо винесення 27.10.2014 року та 05.11.2014 року постанов про накладення штрафів (170 грн. і 340 грн.) на ОСОБА_5, такими що вчинені з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження, але ці постанови в уточненій скарзі ОСОБА_7 не оскаржуються, тоді як скаргою від 18.12.2015 року (адресованою начальнику ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Пятницькому А.В.) ОСОБА_2 оскаржує ці постанови від 27.10.2014 року та 05.11.2014 року про накладення штрафів / а. с. 14-15 /, але ці постанови в уточненій скарзі ОСОБА_7 не оскаржуються, тобто суд першої інстанції не з'ясував чи можливо прийняти рішення по уточненій скарзі ОСОБА_2 без вирішення питань щодо законності постанов від 27.10.2014 року та 05.11.2014 року про накладення штрафів, які ОСОБА_2 до суду не оскаржує.

Також, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 по суті, суд першої інстанції не прийняв до уваги та не дав оцінки тим обставинам, що ОСОБА_5 отримувала вимоги державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого листа № 6510/2011 від 21.01.2013 року до 24.10.2014 року та 05.11.2014 року / а. с. 53,60 /, як і не з'ясував та не дав оцінки тим обставинам чи були виконані та ким постанови про накладення штрафів на ОСОБА_5 / а. с.58-59, 63-64 /.

Постановляючи 08.07.2016 року ухвалу щодо зобов'язання Пятницького А. В. задовольнити вимоги скарги ОСОБА_2 від 18.12.2015 року у виконавчому провадженні № 44936519, суд першої інстанції не з'ясував чи відповідають такі вимоги ОСОБА_2 вимогам чинного законодавства і чи має суд право зобов'язувати посадову особу державної виконавчої служби (Пятницького А. В.) до вчинення саме дій про задоволення скарги, тоді, як, в силу ч. 8 ст.82 згідно ЗУ «Про виконавче провадження», посадова особа державної виконавчої служби за результатами розгляду скарги виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в 10-денний строк може бути оскаржена.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України - у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновити його порушені права чи свободи.

Отже, виходячи з вимог зазначеної норми процесуального закону та спірних правовідносин, які склалися між учасниками виконавчого провадження, суд першої інстанції вправі визнати неправомірними оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність і зобов'язати посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновити його порушені права чи свободи, тобто в даному випадку можливо зобов'язати Пятницького А. В. розглянути скаргу ОСОБА_2 від 18.12.2015 року у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто з прийняттям рішення по цій скарзі у відповідності з ч. 8 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження», але суд не вправі зобов'язувати посадову особу задовольнити скаргу, оскільки посадова особа вправі і відмовити в скарзі.

Також, визнавши неправомірною постанову від 06.01.2016 року та зобов'язавши задовольнити скаргу ОСОБА_2 від 18.12.2016 року, - суд першої інстанції не з'ясував чим порушуються і взагалі чи порушуються прав і інтереси ОСОБА_2 постановами від 27.10.2014 року та від 05.11.2014 року про накладення штрафів на ОСОБА_5, які останньою нібито були виконані, як і не встановив чи не пропущені ОСОБА_2 строки оскарження цих постанов до суду, які встановлені ст. 385 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції, при розгляді скарги ОСОБА_2, допустив порушення норм процесуального права, а отже ухвала суду від 08.07.2016 року, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з направленням цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2016 року - скасувати, справу повернути до тог ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ: