Рішення № 62984595, 23.11.2016, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2614/16-ц

Провадження № 2/192/47/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2016 р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Щербині Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що по укладеному 20 березня 2011 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 кредитному договору без номера, остання отримала кредит у розмірі 7000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним і банком договір, що підтверджується її підписом у заяві, і є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

У відповідності до умов договору банк свої зобовязання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач згідно з п.2.1.1.5.5, п.2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобовязалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобовязань за договором на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідач свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконувала, в звязку з чим станом на 31 травня 2016 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 11751 гривня 10 копійок, з яких 6350 гривень 17 копійок - заборгованість за кредитом, 3765 гривень 16 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 600 гривень 00 копійок - заборгованість за пенею та комісією, а також нарахований відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в сумі 500 гривень (фіксована частина) та в сумі 535 гривень 77 копійок (процентна складова), від сплати яких відповідач ухиляється, у звязку з чим змушені звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.50), в судове засідання не зявився, надавши суду письмову заяву (а.с.39), відповідно до якої прохали розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та прохали їх задовольнити, а в разі неявки відповідача не заперечували проти заочного розгляду справи по наявних у справі доказах.

Відповідач ОСОБА_1, яка про день та час розгляду справи повідомлена належним чином згідно поштового повідомлення про вручення судової повістки (а.с.50,51,57), в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, як не надала і заперечень проти позову та доказів, які їх обґрунтовують, чи заяви про розгляд справи у її відсутність.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та на підставі ст. 224 ЦПК України у звязку з неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та за письмовою згодою позивача - в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст.550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст.610, ст.611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору відповідно до ст.628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобовязання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог 1046-1050, 1054-1056-1 ЦК України та відповідно до ст.629 цього Кодексу є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 1054 та ч.1 ст.1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що згідно позовної заяви позивачем датою укладення кредитного договору №б/н вказано 20 березня 2011 року, а до матеріалів позову в якості обґрунтування отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту в розмірі 7000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, було надано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг з Приватбанком, яка укладена між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, 21 березня 2011 року та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» від 20 вересня 2011 року(а.с.7-8), яка підписана відповідачем пізніше ніж анкета-заява.

Також розрахунок ціни позову містить посилання про те, що він виконаний за договором №б/н від 20 березня 2011 року (а.с.5-6), а не від 21 березня 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що в позовній заяві та додатках до неї дата укладення договору містить суперечності, а тому позивач не надав суду доказів укладання договору з відповідачем ОСОБА_1 від 20 березня 2011 року, відповідно до якого позивачем було здійснено розрахунок заборгованості, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з недоведеністю.

У звязку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 88 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624, 625, 626, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 31 травня 2016 року за кредитним договором б/н від 20 березня 2011 року відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина