Ухвала суду № 62983078, 24.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"24" листопада 2016 р. Справа № 806/1726/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника відповідача: Рудченка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 -представника позивача ОСОБА_5 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Прокуратури Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання надати інформацію ,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії прокуратури Житомирської області в частині ненадання інформації (публічної інформації) про трьохсторонню угоду про спільну діяльність щодо умов здійснення забудови земельної діяльності, кадастровий номер -НОМЕР_1, укладену згідно п.2 рішенням восьмої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради №224 "Про надання права користування земельними ділянками юридичним особам державної та комунальної форм власності" від 19.05.2016.

- зобов'язати прокуратуру Житомирської області надати ОСОБА_5 інформацію (публічну інформацію) про трьохсторонню угоду про спільну діяльність щодо умов здійснення забудови земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1, укладену згідно п.2 рішенням восьмої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради №224 "Про надання права користування земельними ділянками юридичним особам державної та комунальної форм власності" від 19.05.2016.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_4 посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 02 вересня 2016 року позивач звернувся до Прокуратури Житомирської області із інформаційним запитом, в якому просив надати трьохсторонню угоду про спільну діяльність щодо умов здійснення забудови земельної діяльності, кадастровий номер - НОМЕР_1, укладену згідно п.2 рішенням восьмої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради № 224 "Про надання права користування земельними ділянками юридичним особам державної та комунальної форм власності" від 19.05.2016. (а.с.6).

09 вересня 2016 року розглянувши запит позивача, начальник відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області надіслав відповідь № 19-932 вих-16, в якій зазначив, що органи прокуратури області, як розпорядники публічної інформації, зобов'язані надавати і оприлюднювати лише ту інформацію, яка була отримана чи створена в процесі виконання своїх функцій. Прохання надати саме таку інформацію відсутнє у поданому запиті, тому підстав для його розгляду в межах Закону України "Про доступ до публічної інформації" не вбачається. (а.с.7).

Вважаючи, що діями відповідача порушені його права, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що запитувана позивачем трьохстороння угода не є публічним документом в розумінні положень ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки має цивільно-правову природу та не містить інформацію, що була отримана або створена у процесі виконання прокуратурою області своїх повноважень, визначених законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції із наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п.1 ч.1 ст.3, п.2 ч.1 ст.5 Закону).

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст.20 Закону).

Відповідно до ст.12 Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Статтею 13 Закону встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Статтею 1 Закону визначається поняття публічна інформація. Так, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За цим визначенням можна виокремити наступні ознаки публічної інформації:

- готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

- заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

- така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Вище зазначені висновки узгоджуються з положеннями Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 року №11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" та Довідки про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Для з'ясування того, чи є інформація публічною, необхідно встановити підстави отримання чи створення запитуваної інформації з урахуванням того, що публічна інформація була одержана чи створена суб'єктами владних повноважень на виконання обов'язків, визначених чинним законодавством.

Таким чином, застосовуючи викладене до спірних правовідносин, необхідно встановити, що запитувана позивачем інформація у запиті від 02.09.2016 року створена саме суб'єктом владних повноважень на виконання обов'язків, визначених чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просив надати трьохсторонню угоду про спільну діяльність щодо умов здійснення забудови земельної діяльності, кадастровий номер-НОМЕР_1, укладену згідно п.2 рішенням восьмої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради № 224 "Про надання права користування земельними ділянками юридичним особам державної та комунальної форм власності" від 19.05.2016.

Повноваження органів прокуратури закріплені в Конституції України та Законі України "Про прокуратуру".

Згідно з положеннями ст.121 Конституції України та ст.2 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на прокуратуру покладено функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Таким чином, органи прокуратури, як розпорядники публічної інформації, зобов"язані надавати та оприлюднювати лише ту інформацію, яка була отримана чи створена в процесі виконання покладених на неї функцій.

Разом з тим, судом встановлено, що запитувана позивачем трьохстороння угода не є публічним документом в розумінні положень ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки має цивільно-правову природу та не містить інформацію, що була отримана або створена у процесі виконання прокуратурою області своїх повноважень, визначених законом.

Отже, надісланий позивачем до прокуратури запит не може вважатися запитом у розумінні вимог ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016 у справі № К/800/24569/14.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у діях відповідача відсутні порушення прав позивача на одержання публічної інформації, а тому вимога про визнання дій відповідача неправомірними і відповідно вимога щодо зобов'язання прокуратури Житомирської області надати ОСОБА_5 інформацію (публічну інформацію) про трьохсторонню угоду про спільну діяльність щодо умов здійснення забудови земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1, укладену згідно п.2 рішенням восьмої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради №224 "Про надання права користування земельними ділянками юридичним особам державної та комунальної форм власності" від 19.05.2016, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оскаржуваних дій доказана повністю.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника позивача залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" листопада 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_1,10029

представник позивача: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2, 10020

3- відповідачу/відповідачам: Прокуратура Житомирської області вул.С.Ріхтера, 11,м.Житомир,10008

4-третій особі: - ,