Вирок № 62982726, 25.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36091/15-к

Провадження №1-кп/761/456/2016

В И Р О К

іменем України

25 листопада 2016 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої ? судді Мєлєшак О.В., при секретарі Бузині К.О., за участю прокурорів Грабенка Р.В., Йовенка Д.Ф., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ? ОСОБА_3, обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100012846 від 27 жовтня 2015 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

24.06.2005 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням певних обов'язків;

03.10.2006 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 09.08.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі, 16.12.2014 року звільненого по відбуттю строку покарання, ?

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

25.09.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України та призначено штраф у розмірі 1700 грн.; 04.12.2015 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, ?

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вступили між собою у злочинну змову з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло. 26 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисні цілі та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, підійшли до вікна квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_5, переконавшись у тому, що в квартирі нікого немає, за допомогою викруток, які знаходились у нього, пошкодив раму вікна та відкрив вікно, після чого разом з ОСОБА_4 намагались проникнути в приміщення вищевказаної квартири.

В цей час, побачивши працівників полку міліції громадської безпеки особливого призначення /далі - ПМГБОП/ та розуміючи, що їх злочинні дії можуть бути викритими, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину намагались втекти, залишивши при цьому на місці викрутки якими вони пошкодили віконну раму. Проте були одразу ж затримані працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна /крадіжку/ за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним частково та пояснив суду, що 26 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 40 хв. він разом з ОСОБА_4 прогулювалися біля будинку АДРЕСА_1. Згодом, помітивши, що у квартирі № 2 на першому поверсі цього будинку світло не горіло, вони вирішили туди забратися. Яке майно знаходилось в цій квартирі, їм не було відомо. Він разом з ОСОБА_4 підійшли до металопластикового вікна вказаної квартири та зняли з нього москітну сітку. Потім він підсадив ОСОБА_4 до вікна, який в подальшому його відкрив. Проте, чим саме відкрив він не знає. Після цього він разом з ОСОБА_4 відійшли від вікна до бордюра, вирішивши не вчиняти злочин, тим самим добровільно відмовившись від доведення злочину до кінця, розуміючи наявність у них попередніх судимостей. Місце вчинення злочину вони не залишали. Крім того, зазначив, що до злочину вони не готувалися, оскільки про зустріч з ОСОБА_4 не домовлялися.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним частково та пояснив суду, що 26 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. 40 хв. він разом з ОСОБА_5 прогулювалися біля будинку АДРЕСА_1. Згодом, помітивши, що у квартирі № 2 на першому поверсі цього будинку світло не горіло, вони вирішили туди забратися. Яке майно знаходилось в цій квартирі, їм не було відомо. Коли вони підійшли до металопластикового вікна вказаної квартири, він зняв з нього москітну сітку. Потім ОСОБА_5 підсадив його до вікна. Оскільки вікно стояло на провітренні, він його відкрив за допомогою ключів. Після цього він разом з ОСОБА_5 стояли та розмовляли, хто саме полізе у квартиру. Проте вирішили не вчиняти злочин, тим самим добровільно відмовившись від доведення злочину до кінця, розуміючи при цьому наявність у них попередніх судимостей. Місце вчинення злочину вони не залишали.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, при цьому не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 26 жовтня 2015 року він знаходився на роботі. Цього дня йому на мобільний телефон зателефонувала його дружина ОСОБА_1, яка повідомила, що в їх квартирі на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 на кухні відчинене та пошкоджене вікно, а москітна сітка лежить на землі. Також вона зазначила, що працівники міліції затримали двох раніше їй невідомих осіб, які намагались проникнути до їх квартири. Коли він приїхав додому, то дійсно побачив, що на кухні відкрите вікно, а під вікном стояли працівники міліції, обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та дівчина. Також біля вікна на вулиці лежала москітна сітка. Працівники міліції йому повідомили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 намагалися залізти до його квартири. Також зазначив, що він змінював вікно на кухні, оскільки воно було зламане.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 26 жовтня 2015 року, коли вона прийшла додому до квартири за адресою: АДРЕСА_1, то відчула холод, оскільки вікно було відчинене та на ньому не було москітної сітки. Вікно було пошкоджено. Після цього вона одразу зателефонувала своєму чоловікові ОСОБА_2, повідомивши, що трапилось. Потім вона вийшла на двір, де знаходились працівники міліції, обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та дівчина.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що він працює на посаді міліціонера в полку міліції громадської безпеки особливого призначення /ПМГБОП/. Знаходячись на зміні та проводячи патрулювання мікрорайону «Сирець» в Шевченківському районі м. Києва разом з іншими працівниками міліції, проїжджаючи біля будинку АДРЕСА_1, вони помітили дівчину, яка стояла поряд з будинком. У зв'язку з цим вони зупинились. Коли почали підходити до неї, то побачили у вікні будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Останні почали розбігатись у різні сторони, намагаючись втекти. При цьому один з обвинувачених скинув з руки перчатку чи шкарпетку. На місце вчинення злочину було викликано слідчо-оперативну групу Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, по приїзду якої було проведено огляд місця події та вилучено ключі і викрутки. Вікно у квартирі було пошкоджено та відчинено.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив про те, що він працює на посаді міліціонера у полку міліції громадської безпеки особливого призначення /ПМГБОП/. Знаходячись на зміні та проводячи патрулювання мікрорайону «Сирець» в Шевченківському районі м. Києва разом з іншими працівниками міліції, проїжджаючи біля будинку АДРЕСА_1, вони помітили дівчину, яка стояла поряд з будинком. У зв'язку з цим вони зупинились. Коли вони вийшли із службового автомобіля та почали підходити до вікна будинку, засвітивши при цьому ліхтариком, вони побачили ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Останні почали розбігатись у різні сторони, намагаючись втекти. Коли він засвітив ліхтарем на вікно, то побачив, що воно було зламане. Під вікном лежала викрутка. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було затримано приблизно на відстані десяти-п'ятнадцяти метрів від вікна.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що він працює на посаді міліціонера-водія у полку міліції громадської безпеки особливого призначення /ПМГБОП/. Знаходячись на зміні та проводячи патрулювання мікрорайону «Сирець» в Шевченківському районі м. Києва разом з іншими працівниками міліції, проїжджаючи біля будинку АДРЕСА_1, вони помітили дівчину, яка стояла поряд з будинком. У зв'язку з цим вони зупинились. Коли вийшли із службового автомобіля, щоб підійти до неї, вони помітили ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Останні намагалися втекти. Він разом з ОСОБА_6 затримали ОСОБА_4, який зняв перчатку та викинув її. З вікна будинку АДРЕСА_1 була знята москітна сітка.

Вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також підтверджується й іншими об'єктивними даними, що містяться у протоколах слідчих дій, а саме:

? протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2015 року та фототаблицею до нього /а.с. 70-76/, відповідно до якого вбачається, що місцем події є ділянка місцевості з тильної сторони будинку АДРЕСА_1, а саме вікно на першому поверсі, яке розміщене з правої сторони. В ході огляду даного вікна було виявлено пошкодження у вигляді віджиму вузьким металевим предметом. На висоті 20 см знизу рами виявлено три сліди віджиму металевим предметом, які знаходяться на відстані 3-7см. На земельній ділянці на відстані 1 метру від будинку та 3 метрів від вікна виявлено віконну сітку у розмірі 1 м в довжину та 40 см в ширину. На віконній рамі рухомої частини вікна виявлено 9 пошкоджень у вигляді віджиму металевим предметом.

При огляді квартири АДРЕСА_1, що квартира знаходиться на першому поверсі, загальний порядок в квартирі не порушений. Під час огляду було виявлено викрутку, металевий ключ, предмет схожий на викрутку, шкарпетки в кількості 4 штуки, перчатки в кількості 2 штуки, три зв'язки ключів, перша зв'язка з двома металевими ключами, одним електронним та брелоком у вигляді мопеду, друга зв'язка в кількості 8 металевих ключів та брелоком у вигляді підкови, третя зв'язка ключів в кількості 4 штуки, на кінцях яких знаходяться три білих ковпачки і четвертий сірий. Дані предмети було вилучено та запаковано в три експертних пакета: перший - під номером 2326187, другий - під номером 2963677, третій - під номером 2526185;

? протоколом огляду речей від 26 жовтня 2015 року /а.с. 77-80/, відповідно до якого вбачається, що об'єктом огляду є поліетиленовий пакет експертної служби № 2326187, який знаходиться в кабінеті № 14 2ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 43а. Під час огляду вказаного пакету, а саме при його відкритті встановлено, що всередині знаходяться наступні предмети: викрутка фігурна з пластмасовою зеленою ручкою, на якій міститься надпис Ц 85к № 3 L 260; металевий ключ розводний з надписом RWNm 24x POLAND; предмет, схожий на викрутку у вигляді букви «Т» з синьою пластмасовою рукояткою, на кінці якого знаходиться отвір для різноманітних насадок. Крім того, об'єктом огляду є поліетиленовий пакет експертної служби № 2526185, який знаходиться в кабінеті № 14 2ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 43а. Під час огляду вказаного пакету, а саме при його відкритті встановлено, що всередині знаходяться наступні предмети: шкарпетки чорного кольору в кількості 4 штуки, тканина яких кошлатиста, що свідчить про їх використання, а також дві прозорі медичні перчатки, одна з яких має пошкодження в районі зап'ястя та великого пальця. Крім того, об'єктом огляду є поліетиленовий пакет експертної служби № 2963677, який знаходиться в кабінеті № 14 2ВМ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 43а. Під час огляду вказаного пакету, а саме при його відкритті встановлено, що всередині знаходиться три зв'язки ключів. Перша зв'язка ключів з двома металевими ключами, одним електронним та брелоком у вигляді мопеду, друга зв'язка в кількості 8 металевих ключів та брелоком у вигляді підкови, третя зв'язка ключів в кількості 4 штуки, на кінцях яких знаходяться три білих ковпачки і один сірий. Вказані предмети були поміщені в поліетиленовий пакет чорного кольору, верхня частина якого зав'язана ниткою, кінці якої скріплені печаткою; зазначені речі та предмети були вилучені безпосередньо на місці вчинення злочину.

? постановою про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 27 жовтня 2015 року /а.с. 85-87/, відповідно до якого викрутку із зеленою ручкою та хрестоподібним наконечником, гайковий розводний ключ, дві пари шкарпеток чорного кольору, одну пару перчаток визнано речовими доказами та передано на зберігання в камеру речових доказів Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна /крадіжку/ за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, при цьому не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посилання на вчинення останніми замаху на викрадення конкретного переліку майна, що належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: телевізор марки «Samsung» вартістю 6700 гривень, мобільний телефон марки «Iphone» вартістю 4500 гривень, золотий годинник «Пальот» вагою 26 грам вартістю 35000 гривень, золотий перстень вагою 13 грам вартістю 17000 гривень, золоті жіночі сережки, вагою 3,5 грам, вартістю 3000 гривень, грошові кошти у сумі 25000 гривень.

Так, відповідно до ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння /дії або бездіяльності/, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисні цілі та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, намагалися проникнути до квартири АДРЕСА_1. При цьому, знявши з вікна москітну сітку, пошкодили та відкрили вікно, проте, побачивши працівників міліції, почали втікати, тим самим не довівши злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі та не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили незакінчений замах на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому обвинувачені не встигли протиправно заволодіти майном, тим більше не мали і реальної можливості розпорядитися чи користуватися ним.

Враховуючи викладене, умисел як ОСОБА_5, так і ОСОБА_4 був спрямований не на заволодіння конкретного майна, перелік якого зазначений в обвинуваченні, а загалом спрямований на заволодіння чужого майна, яке знаходилось у квартирі № 2 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.

Крім того, орган досудового розслідування, вірно зазначивши в обвинуваченні про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, невірно вказав, що такі дії є закінченим замахом.

Разом з тим, таке обвинувачення підлягає уточненню, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили саме незакінчений замах на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки останні не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, та були затримані на місці вчинення злочину працівниками міліції, що і встановлено судом шляхом допиту учасників судового провадження та безпосереднього дослідження доказів під час судового розгляду.

Доводи обвинувачених про відсутність у них попередньої змови на вчинення інкримінованого їм злочину є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб /дві або більше/, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Так, про узгодження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій, свідчать виявлені та вилучені на місці вчинення злочину предмети, а саме: викрутка, металевий ключ, предмет схожий на викрутку, шкарпетки в кількості 4 штуки, перчатки в кількості 2 штуки, три зв'язки ключів /протокол огляду місця події від 26 жовтня 2015 року -а.с. 70-76/. Наявність вилучених предметів свідчить саме про готування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до вчинення злочину, що виключає раптовість та спонтанність виникнення у них злочинного умислу.

Крім того, про використання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 цих предметів під час вчинення інкримінованого ним злочину, свідчить і пошкоджене вікно квартири № 2, яке знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 /протокол огляду місця події від 26 жовтня 2015 року -а.с. 70-76/, а також показання свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_4 під час його затримання зняв з руки перчатку та викинув її. Аналогічні показання надав і свідок ОСОБА_6

Виходячи з викладеного, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь, тобто до початку злочину, домовившись про спільне його вчинення.

Твердження обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що вони добровільно відмовились від доведення злочину до кінця, залишившись на місці вчинення злочину, при цьому відійшли до бордюра, нікуди не втікаючи, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, є надуманими та такими, що мають своєю метою ухилитися від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, вони, знаходячись на зміні та проводячи патрулювання мікрорайону «Сирець» в Шевченківському районі м. Києва разом з іншими працівниками міліції, зупинились біля будинку АДРЕСА_1. Коли вийшли із службового автомобіля, побачили у вікні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Останні почали розбігатись у різні сторони, намагаючись втекти. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було затримано приблизно на відстані десяти-п'ятнадцяти метрів від вікна будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відсутня добровільна відмова від доведення злочину до кінця, тобто остаточне припинення ними за своєю волею замаху на злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації та під час тримання в Київському СІЗО характеризувався посередньо.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є хворим на ВІЛ, під час тримання в Київському СІЗО характеризувався посередньо.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, як і обставин, які згідно зі ст. 67 КК обтяжують покарання, судом не встановлено.

За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та попередження вчиненню ним нових злочинів, застосування до останніх покарання у виді позбавлення волі, проте не більше двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у розмірі, ближче до мінімального.

Оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, до постановлення вироку Шевченківським районним судом м. Києва від 04.12.2015, суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом частково складання покарань, призначеного за даним вироком та покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 04.12.2015, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

З врахуванням даних про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, не працює, суд вважає правильним застосувати правило часткового складання покарань.

У відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення у співвідношенні 1 день позбавлення волі відповідає 2 дням попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з моменту затримання з 27.10.2015 по день набрання вироком законної сили; ОСОБА_4 з 27.10.2015 по 09.11.2015.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі, а саме: викрутка фігурна з пластмасовою зеленою ручкою, на якій міститься надпис Ц 85к № 3 L 260; металевий ключ розводний з надписом RWNm 24x POLAND; шкарпетки чорного кольору в кількості 4 штуки, дві прозорі медичні перчатки - знищити /а.с. 85-87/.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, ?

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3-х /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України за цим вироком і ч. 2 ст. 186 КК України за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04.12.2015 року, шляхом частково складання покарань остаточно призначити до відбування ОСОБА_5 4 /чотири/ роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В строк остаточно призначеного покарання, зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 04.12.2015 за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

У відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання попереднє ув'язнення у співвідношенні 1 день позбавлення волі відповідає 2 дням попереднього ув'язнення з моменту затримання з 27.10.2015 по день набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3-х /трьох/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, у відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення у співвідношенні 1 день позбавлення волі відповідає 2 дням попереднього ув'язнення з 27.10.2015 по 09.11.2015 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, у виді тримання під вартою ? залишити без зміни.

Запобіжний захід у виді застави ОСОБА_4 до ступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази по справі, а саме: викрутка фігурна з пластмасовою зеленою ручкою, на якій міститься надпис Ц 85к № 3 L 260; металевий ключ розводний з надписом RWNm 24x POLAND; шкарпетки чорного кольору в кількості 4 штуки, дві прозорі медичні перчатки - знищити /а.с. 85-87/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4, прокурору.

Суддя О.В.Мєлєшак