Ухвала суду № 62980074, 22.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/828/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

22 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень і наказів, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень і наказів, поновлення на посаді.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України з квітня 1999 року на різних посадах.

На підставі поданого позивачем рапорту, наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 06.11.2015 №333 о/с "По особовому складу" згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" позивач з 06.11.2015 року звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади.

Відповідно до наказу ГУНП у Хмельницькій області від №13 о/с "По особовому складу" 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду командира взводу роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання капітана поліції.

Наказом ГУНП у Хмельницькій області №9 від 12.01.2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №1445/27890, наказано з 12.01.2016 року провести атестування поліцейських ГУНП у Хмельницькій області, створити в ГУНП у Хмельницькій області атестаційні комісії №1, №2, №3, №4, №5, №6.

Згідно з протоколом №14.00002213 атестаційної комісії №4 ГУНП у Хмельницькій області позивач включений до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 26.01.2016 року.

За результатами тестування на загальні навички отримав 23 бали, професійного тестування - 23 бали.

На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення члени атестаційної комісії №4 ГУНП у Хмельницькій області (5 осіб) абсолютною більшістю голосів (5 - "за") прийняли рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність (протокол ОП №15.00002213.0016706 від 26.01.2016 року).

Відповідно до наказу ГУНП у Хмельницькій області від 10.02.2016 №10 о/с капітана поліції ОСОБА_2 (М-252184), командира взводу роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області, з 01.04.2016 року, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2016 році, звільнено зі служби в поліції за підпунктом 5 пункту 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність). Підстава: рішення атестаційної комісії від 26.01.2016 року, листок звільнення за тимчасовою непрацездатністю від 18.03.2016 року №13.

Відповідно до листків звільнення за тимчасовою непрацездатністю №7 від 10.02.2016 року, №87 від 17.03.2016 року та №13 від 18.03.2016 року, в зв'язку з перебуванням позивача на лікуванні, наказом №49 о/с від 07.04.2016 року частково змінено наказ ГУНП у Хмельницькій області від 10.02.2016 №10 о/с та встановлено вважати капітана поліції ОСОБА_2 (М-252184), командира взводу роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області, звільненим з поліції з 01.04.2016 року.

Не погодившись з рішеннями атестаційної комісії та наказом про звільнення, позивач звернувся в суд з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення і висновок атестаційної комісії №4 ГУНП у Хмельницькій області, оформлене протоколом ОП №15.00002213.0016706 від 26.01.2016 року, про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на вимогах Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських від 17.11.2015 року, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

В силу пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).

Згідно з приписами частини 2 статті 57 Закону та пункту 3 розділу 1 Інструкції, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що перелік підстав для проведення атестування поліцейських з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів є вичерпним. Оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів без існування підстав для її проведення, передбачених частиною 2 статті 57 Закону, не може бути самостійною підставою для призначення атестування поліцейських. Зазначені в частині 2 обставини є обов'язковою передумовою для призначення атестації і повинні існувати до прийняття керівником органу поліції відповідного рішення .

З наказу т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області від 12.01.2016 року №9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області", вбачається, що оцінка ділових, професійних, особистих якостей позивача, її освітнього та кваліфікаційного рівнів фактично була єдиною підставою для атестування позивача. Натомість, підстав, зазначених у частині 2 статті 57 Закону не було. Зазначене підтверджується самим наказом від 12.01.2016 року № 9, в тексті якого відсутнє посилання на відповідний підпункт частини 2 статті 57 Закону з зазначенням підстави проведення атестації, визначеної цим Законом.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відносно позивача не вирішувалося питання про призначення на вищу посаду, про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність чи питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, які відповідно до Закону є підставою для атестування. Тому, колегія суддів вважає, що підстав для атестування ОСОБА_2 відповідно до наказу від 12.01.2016 року №9 не було.

Доводи апелянта щодо самостійного прийняття позивачем рішення про проходження атестування, як підстави для призначення атестування відповідачем, оскільки прийняття рішення про проведення атестування поліцейських належить до виключної компетенції керівника органу поліції, який призначає їх на посади (пункт 4 розділу 1 Інструкції) і, з огляду на приписи частини 1 статті 8 Закону, повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згода позивача на проходження атестування не може бути виправданням порушення відповідачем основних засад діяльності поліції, встановлених Конституцією України та Законом.

Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідно до атестаційного листа капітана поліції ОСОБА_2 за результатами атестування позивач з тестування на загальні навички отримав 23 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 23 балів з 60 можливих.

Пунктом розділу IV 15 Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

З протоколу атестаційної комісії №4 ГУНП у Хмельницькій області ОП №15.00002213.0016706 від 26.01.2016 року вбачається, що комісією прийнято рішення про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає , підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (за - 5, проти - 0, утримались - 0).

Відповідно до пункту 16 Інструкції, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, з аналізу вищевказаної норми вбачається, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв.

Протокол засідання атестаційної комісії №4 ГУНП у Хмельницькій області ОП №15.00002213.0016706 від 26.01.2016 року, всупереч вимогам пунктів 11, 15, 20 розділу IV Інструкції, не містить відомостей про результати розгляду та обговорення комісією всіх матеріалів, зібраних на позивача. У вказаному протоколі не відображений хід проведення співбесіди з позивачем, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Протокол містить лише результати голосування та висновок ("4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність"). Зазначивши в додатку до протоколу підстави прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді ("низький рівень професійних знань та теоретичних знань"), атестаційна комісія не зазначила мотиви прийняття саме такого рішення, не вказала, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги результати тестування позивача на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_2

Згідно з висновком заступника начальника-начальником відділу управління превентивної діяльності ГУНП в Хмельницькій області (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_2 займаній посаді відповідає.

Відповідно до довідки результатів підсумкової перевірки з професійної підготовки, наданої заступником начальника управління-начальником відділу управління превентивної діяльності ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 з оцінювання тактико-спеціальної і функціональної підготовки за червень 2015 року отримав "добре", за вогневу та фізичну підготовку отримав "задовільно". Довідкою УПД ГУНП у Хмельницькій області підтверджується, що за час служби в органах внутрішніх справ і поліції ОСОБА_2 отримав 7 заохочень, 2 дисциплінарних стягнення. Діючих дисциплінарних стягнень не має. Крім того, позивач брав безпосередню участь у складі сил Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії МВ №030907 від 05.06.2015 року. За результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", до ОСОБА_2 заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" не застосовуються.

Протокол засідання атестаційної комісії №4 ОП №15.00002213.0016706 від 26.01.2016 року, в якому відображені висновки щодо невідповідності позивача займаній посаді, складений з порушенням вимог п.20 Інструкції, а тому, не може слугувати доказом того, що прийняте комісією рішення відповідає всім критеріям, передбаченим пунктом 16 розділу IV Інструкції, та прийняте в результаті дослідження всіх зібраних матеріалів. Наявними у справі матеріалами вказаний висновок атестаційної комісії об'єктивно не підтверджений, оскільки в атестаційному листі на ОСОБА_2 відображені, як негативні, так і позитивні відомості про нього.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційної комісії не єдиний доказ виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження атестаційних комісій, з огляду на що слід зауважити, що згідно пункту 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобовязаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) атестаційної комісії.

Це узгоджується із передбаченим пунктом першим статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 року у справі Обермейєр проти Австрії (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії» (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).

При цьому, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди мають проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питання правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» (CASE OF DRUZSTEVNI ZАLOZNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC): п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD, v. CYPRUS): n. 44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайен проти Обєднаного королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM): п.п. 156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD, v. CYPRUS): n. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); n. 47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Необґрунтованим, а відтак, таким, що підлягає скасуванню, слід вважати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, коли: відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, які у рішенні (висновку) атестаційної комісії вважаються встановленими; рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді; негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейською, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестацій пою комісією, не узгоджується із доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неврахування таких доказів; набрання поліцейським за результатами тестування кількості балів меншої за мінімально необхідний рівень атестаційна комісія оцінювала без зважання на решту доказів.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта в частині того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, оскільки таке твердження не відповідає матеріалам справи. Датою звільнення позивача зазначено 01.04.2016. У той же час, згідно штампу вхідної кореспонденції Хмельницького окружного адміністративного суду - позовну заяву прийнято 28.04.2016 за вх. №9700.

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

На підтвердження обґрунтованості своїх доводів, апелянт не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність його дій.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.