Ухвала суду № 62979834, 16.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 876/8195/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Святецького В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федчук М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі за позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З адміністративним позовом звернулось державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі - позивач, ДП «Стрийський вагоноремонтний завод») до Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.03.2011 № 00000152303, № 000000162303, № 0000092303/0, № 0000102303/0, № 0000112303/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 21.02.2011 № 508/23-3/20770332 про заниження валового доходу при реалізації готової продукції пов'язаній особі по цінах нижче собівартості, про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Критерій-100», ТзОВ «Транс Агентство Метал» та про заниження земельного податку за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року на загальну суму 65449,49 грн, є безпідставними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 25.06.2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 09.03.2011 року № 00000152303, № 0000162303, № 0000102303/0, № 0000092303/0, № 0000112303/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» (Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, 2, ЄДРПОУ 20770332) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Стрийська ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального права, зокрема щодо оцінки правильності здійснених донарахувань з податку на прибуток , формування податкового кредиту за результатами господарських відносин з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Критерій-100», ТзОВ «Транс Агентство Метал», надання послуг пов'язаним особам та сплати податку за землю.

У судому засіданні апеляційної інстанції сторона апелянта підтримала свої вимоги , викладені в апеляційній скарзі.

Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» представило копії документів, зокрема примірники судовиї рішень, у яких здійснена оцінка господарської діяльності позивача по тим фактам, які стали підставою винесення податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши думку судді-головуючого, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.10.2010 року по 09.12.2010 року на підставі направлень від 29.10.2010 року № 000631/23-3, від 10.12.2010 року № 000756/23-3 та від 11.02.2011 року № 000099/23-3 працівниками Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ДП Стрийський вагоноремонтний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, про що 21.02.2011 складено акт № 508/23-3/20770332 .

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем :

1) - а) пп. 1.20.1, п. 1.20, п. 1.26, п. 1.32 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994року № 334/94-ВР, в результаті чого із застосуванням «звичайних» цін встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11 727 374 грн., у тому числі: за 2-й кв. 2009 року на суму 4 092 977 грн., за 3-й кв. 2009 року на суму 3 719 977 грн., за 4-й кв. 2009 року на суму 3 914 420 грн.;

- б) пп. 1.20.1, п. 1.20, п. 1.26, п. 1.32 ст.1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого із застосуванням «звичайних» цін встановлено заниженння податку на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 615 973 грн. у тому числі: за 1-й кв. 2010 року на суму 506 103 грн., за півріччя 2010 року на суму 1 615 973 грн.(2-й кв. 2010 року на суму 1 109 870 грн);

2) - а) п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 670 грн., у тому числі: за 4-й кв. 2009 року на суму 8 670 грн.;

- б), п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниженння податку на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 829 587 грн. у тому числі: у тому числі: за 1-й кв. 2010 року на суму 196 810 грн., за півріччя 2010 року на суму 829 587 грн. (2-й кв. 2010 року на суму 632 777 грн.);

3) - п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168-97/ВР від 03.04.1997, в результаті чого із застосуванням «звичайних» цін занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 576 058 грн. , у тому числі: квітень 2009 року на суму 412 890 грн., травень 2009 року на суму 210 237 грн., червень 2009 року на суму 195 468 грн., липень 2009 року на суму 312 457 грн,серпень 2009 року на суму 283 905 грн., вересень 2009 року на суму 147 633 грн., жовтень 2009 року на суму 206 518 грн., листопад 2009 року на суму 379 754 грн., грудень 2009 року на суму 196 612 грн., січень 2010 року на суму 337 728 грн., лютий 2010 року на суму 184 381 грн., березень 2010 року на суму 149 002 грн., квітень 2010 року на суму 408 938 грн.;

4) п. 1.7, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 665 404,0 грн., в тому числі: за листопад 2009 року в сумі 1734 грн, за лютий 2010 року в сумі 18191 грн., за березень 2010 року в сумі 139 258 грн., за квітень 2010 року в сумі 145 937 грн., за травень 2010 року в сумі 151 850 грн. та за червень 2010 року в сумі 208 434 грн.;

5) пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.2 п. 6.3, ст.6, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, абз. «а» п. 17.2 ст. 17, абз. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889- IV, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1270,55 грн.;

6) статті 1,2,4,5,7,13,14,15,17,18 та 23 Закону України « Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ, в результаті чого занижено земельний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 65 449,49 грн., в тому числі по звітних періодах: квітень 2009 року на суму 7272,17 грн,, травень 2009 року на суму 7272,17 грн., червень 2009 року на суму 7272,17 грн., липень 2009 року на суму 7272,17 грн., серпень 2009 року на суму 7272,17 грн., вересень 2009 року на суму 7272,17 грн., жовтень 2009 року на суму 7272,17 грн., листопад 2009 року на суму 7272,17 грн., грудень 2009 року на суму 7272,13 грн..

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 09.03.2011року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00000152303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 470 073,00 грн. (3 576 058,00 грн - основний платіж та 894 015,00 грн. - штрафні санкції);

- № 00000152303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 019 966,00 грн. (1 615 973,00 грн. - основний платіж та 403 993,00 грн. - штрафні санкції);

- № 0000102303/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 036 984,00 грн.(829 587,00 грн. - основний платіж та 207 397,00 грн. - штрафні санкції);

- № 0000092303/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 831 755,00 грн. (665 404,00 грн. - основний платіж та 166 351,00 грн. - штрафні санкції);

- № 0000112303/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за землю в розмірі 81 811,85 грн. (65 449,49 грн. - основний платіж та 16 362,36 грн. - штрафні санкції).

Заперечуючи підстави застосування податкових нарахувань підприємству, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не надавав жодних обґрунтувань наявності передбачених законом випадків застосування звичайних цін щодо визначення бази оподаткування в частині операцій проведених між позивачем та його контрагентом - Державною адміністрацією залізничного транспорту «Укрзалізниця». Відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено документально висновок щодо невідповідності оплаченої вартості отриманого позивачем товару рівню справедливих ринкових цін. Матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» та ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Критерій-100», ТзОВ «Транс Агентство Метал», факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами, а встановлення податковим органом заниження позивачем земельного податку з квітня 2009 по грудень 2009 на загальну суму 65449,49 грн. є необґрунтованим.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правильним та таким, що знайшов своє відображення у матеріалах судової справи та відповідає вимогам податкового законодавства.

Згідно з пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Підпунктом 1.20.1 п.1.20 ст.1 вищенаведеного Закону, передбачено наступне: якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку , що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

З вищенаведених норм вбачається, що податковий орган у випадках і в порядку передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», вправі застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування, зокрема якщо такий вважає, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Матеріалами справи доведено, що договори на капітальний ремонт вантажного рухомого складу укладені за результатами проведених Укрзалізницею процедур закупівель за державні кошти, які проводились відповідно до вимог законодавства у сфері державних закупівель, зокрема Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008року № 1017) та постанови Кабінету Міністрів України № 1360 від 16.12.2009 року «Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень».

Факт укладання договору за результатами проведеного тендеру підтверджується повідомленням про акцепт тендерної пропозиції від 12.01.2009року № ЦЗТ-12/17, яке надавалось під час здійснення перевірки.

Позивач виконував капітальний ремонт та модернізацію вантажних вагонів, платформ, кришок люків вагонів, виготовлення запасних частин для ДП «Придніпровська залізниця», ДТГО «Південно-західна залізниця», ДП «Донецька залізниця», СТГО «Південна залізниця», Одеська залізниця, стороною в цих договірних відносин виступала Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), а не зазначені відповідачем суб'єкти . Також, Укрзалізниця не є стороною договорів від 25.03.2009 року № 196-ПР та від 25.02.2010 року № СВРЗ-05-20-10-10/Ю, оскільки договір від 25.03.2009 року № 196-ПР укладений за результатами процедури закупівлі між ДП Стрийський вагоноремонтний завод та ДП «УДЦТС «Ліски», а договір від 25.02.2010 року № СВРЗ-05-20-10-10/Ю за результатами процедури закупівлі між ДП Стрийський вагоноремонтний завод та ДП «Придніпровська залізниця». Зазначене підтверджується листами № ВС-07/594 від 02.03.2010року та 272 від 23.02.2009 року «Про акцепт тендерної пропозиції».

Стосовно операцій з контрагентами, суд апеляційної інстанції зазначає, що підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Критерій-100», ТзОВ «Транс Агентство Метал» судом апеляційної інстанції береться до уваги договір поставки товару від 18.11.2009 року № СВРЗ-01-22-09-75/Ю, відповідно до умов якого ТзОВ «Втордеревпром» (постачальник) зобов'язується поставити та передавати у власність Покупця певну продукцію (далі - товар), відповідно до Специфікації, а ДП Стрийський вагоноремонтний завод (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару кабель АВВГ 3*25+1*16, видаткові накладні від 19.11.2009 року № РН-11-1901 на суму 947,58 грн., від 23.11.2009 року № РН-11-2301 на суму 9456,00 грн., від 26.04.2010 року № РН-4-26002 на суму 645,60 грн., № РН-4-30002 від 30.04.2010 на суму 5032,62 грн., наявність податкових накладних та здійснення факту оплати.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортні накладні від 19.11.2009 року ААК № 1003, від 23.11.2009 року ААК № 1011, від 26.04.2009 року ААК № 312, від 30.04.2010 року ААК № 328.

Факт реальності договірних відносин з ТзОВ «Транс Агентство Метал» обумовлено договором поставки від 04.02.2010 року № СВРЗ-01-22-10-07/Ю. Найменування товару металопрокат (сталь листова 5-30 мм, круг d 16-22 мм, швелер). В подальшому укладено додаткові угоди від 04.03.2010 року № 1 про зміну і доповнення договору від 04.02.2010 року № СВРЗ-01-22-10-07/Ю, від 10.03.2010 року № 2 про зміну і доповнення договору від 04.02.2010 року № СВРЗ-01-22-10-07/Ю., договір поставки від 16.03.2010 № СВРЗ-03-22-10-21/Ю - найменування товару металопрокат., додаткову угоду від 18.03.2010 року № 1 про зміну і доповнення договору від 18.03.2010 року № CBP3-03-22-10-21 /Ю.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортні накладні від 07.02.2010 року ААК № 78, від 04.03.2010 року № ТКВ-13, від 10.03.2010 року № ТКВ-16, від 13.03.2010 року № ТКВ-18, від 15.03.2010 року № ТКВ-19, від 15.03.2010 року ААК № 179, від 18.03.2010 року ААК № 191, від 24.03.2010 року № ТКВ-24, від 14.04.2010 року № ТКВ-32.

Щодо здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача з ПП «Критерій-100», колегія апеляційної інстанції бере до уваги договір поставки від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю.

Також між позивачем та ПП «Критерій-100» укладено додаткові угоди від 30.12.2009 року № 1 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 31.03.2010 року № 2 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 16.04.2010 року № 3 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 28.04.2010 року № 4 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 31.05.2010 року № 5 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року №СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 08.06.2010 року № 6 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 21.06.2010 року № 7 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 року № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 22.06.2010 року № 8 Про внесення змін до додаткових угод № 1, 2,3,4,5,6,7 про зміну і доповнення договору № СВРЗ-03-22-09-03/Ю від 10.03.2009 року.

Серед первинних документів в матеріалах справи наявні видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні. На підтвердження факту використання придбаних товарів у господарській діяльності в матеріалах справи знаходяться ордери на зазначені господарські операції, картки складського обліку, акти про виконання планових видів ремонту вантажних вагонів та будівництва нових піввагонів.

Крім того, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року у справі № 876/7149/14, що залишена без змін за результатами касаційного перегляду ( ухвала ВАСУ від 05.03.2015 року у справі К/800/57939/14) визначено право на формування податкового кредиту з вказаними контрагентами, досліджено результати господарської діяльності за участю державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод».

З врахуванням наведеного, висновки податкового органу про донарахування податкових зобов'язань за результатами господарської діяльності позивача з вказаними контрагентами, не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним, плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Позивачу на праві постійного користування належать дві земельні ділянки: по АДРЕСА_1 площею 24,7836 га та пАДРЕСА_1 (парк відстою вагонів) м. Стрий площею 3,3056 га, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою від 17.10.2008 серії НОМЕР_1 та від 24.01.2008 серії НОМЕР_2.

Земельні ділянки в розмірі 119,84 кв.м по АДРЕСА_1 ДП Стрийський вагоноремонтний завод (орендодавець) передало в оренду ПП ОСОБА_1, ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Стрийське відділення № 6311, ПП Шаповаленко, що підтверджується актами прийому-передачі нежитлових приміщень від 27.09.2007року, 01.06.2007року, 17.04.2007року.

Згідно з довідкою Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області від 28.01.2008 року № 78 про визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Стрий, грошова оцінка одного кв.м земельної ділянки по АДРЕСА_1, функціональне використання землі комерційного використання (землі іншої комерційної діяльності) становить 341,45 грн..

Розрахунок земельного податку на 2009 рік підприємством проведено на підставі вищезазначеної нормативної грошової оцінки з урахуванням Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783 Про проведення індексації грошової оцінки земель та становив 427297,00 грн.. Даний розрахунок погоджено з Управлінням земельних ресурсів у м. Стрию Львівської області, що підтверджує достовірність площі земельних ділянок, їх цільового використання та розміру земельного податку.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Листом Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області від 17.11.2011 року № 10-1607 підтверджується, що позивач не звертався у 2009 році з приводу проведення грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у його постійному користуванні. Крім того, відповідно до ст. 20 Закону україни «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, висновки суду першої інстанції про необґрунтованість твердження податкового органу щодо заниження позивачем земельного податку з квітня 2009 по грудень 2009 на загальну суму 65449,49 грн. є правильними, а тому податкове повідомлення-рішення, що винесене з цих підстав, підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року по справі № 2а-6572/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Святецький

Р.Й. Коваль

Повний текст виготовлено

21.11.2016 року.