Постанова № 62979739, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5091/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено в повному обсязі, визнано неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в частині відмови в поверненні позивачеві безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8617,45 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 11 жовтня 2013 року квартири за адресою АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 8617,45 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 11 жовтня 2013 квартири за адресою АДРЕСА_1, та в цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві повернути сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 8617,45 грн. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, яке подається до органу Казначейства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Компанія з управління активами «Інвест-консалтинг», що діє за рахунок та в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Пегас», (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) 11 жовтня 2013 року укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти у власність квартиру за номером АДРЕСА_1, що складається з 2-х жилих кімнат, загальною площею 74,2 кв.м, жилою площею 36,6 кв.м. (п.1 договору). Продаж зазначеної квартири вчиняється за ціною 861744,53 грн. без ПДВ (п.3 договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Довгополою Т.М. та зареєстровано в реєстрі за №1366.

Згідно квитанції №18328320 від 11 жовтня 2013 року позивачем здійснено оплату на рахунок отримувача УДКС України у Солом'янському районі м.Києва у розмірі 8617,45 грн. з призначенням платежу - страховий збір при купівлі нерухомого майна 1% код платежу 24140500.

10 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва із зверненням щодо повернення помилково сплачених грошових коштів в сумі 8617,45 грн. згідно квитанції №18328320 від 11 жовтня 2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що вона при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 11 жовтня 2013 року придбавала житло вперше, а тому позивач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом від 12 березня 2016 року №3118/03 управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва позивача повідомлено, що у зв'язку із неможливістю встановити факт придбання ОСОБА_2 нерухомого майна вперше, відсутні підстави для подання до органів державної казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому позивач має право на повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу квартири.

За наслідками перегляду судового рішення суду першої інстанції, у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 ч.1 ст.2 вищезазначеного Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03 листопада 1998 року затверджено Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, відповідно до п.151 якого збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п.153 вказаного Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У зверненні позивача щодо повернення їй помилково сплачених коштів зазначено, що ОСОБА_2 при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 11 жовтня 2013 року придбавала житло вперше, а тому не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в даному випадку у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого сплачені нею кошти у сумі 8617,45 грн. згідно квитанції №18328320 від 11 жовтня 2013 року є помилково перераховані та підлягають поверненню.

Відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України правомірність відмови ОСОБА_2 в поверненні помилково сплачених коштів з наведених у листі від 12 березня 2016 року №3118/03 підстав не доведено, належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.

Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача в частині відмови в поверненні позивачеві безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог шляхом стягнення помилково сплачених позивачем коштів з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пп.2) п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Аналізуючи наведені положення чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві і покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, на підставі якого органи Казначейства повертають помилково або надміру зараховані до бюджету кошти. При цьому, судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови зазначено, що прийняття судом рішення про зобов'язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідного подання є єдиним за своєю суттю способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права, натомість, в резолютивній частині постанови стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8617,45 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 11 жовтня 2013 року квартири за адресою АДРЕСА_1.

Посилання апелянта на необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 судом не приймаються, оскільки судом першої інстанції фактично допущена описка, яка підлягає виправленню в порядку, визначеному ст.169 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи в частині, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2016 року підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 8617,45 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 11 жовтня 2013 року квартири за адресою АДРЕСА_1, з прийняттям в цій частині нової постанови про зобов'язання Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернутись з поданням, передбаченим Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 11 жовтня 2013 року в розмірі 8617,45 грн.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2016 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 8617,45 грн. (вісім тисяч шістсот сімнадцять грн. 45 коп.) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 11 жовтня 2013 року квартири за адресою АДРЕСА_1, та в цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернутись з поданням, передбаченим Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 11 жовтня 2013 року в розмірі 8617,45 грн. (вісім тисяч шістсот сімнадцять грн. 45 коп.).

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.