Ухвала суду № 62979358, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 1003/4661/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю.,Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 2167 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.16 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 2167 про поворот виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до Військової частини А 2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2012 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до військової частини А 2167 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, присуджено зобов'язати військову частину № 2167 компенсувати позивачу витрати грошового забезпечення на придбання продуктів харчування за період з 11.03.2000 по 07.12.2010 р. в сумі 89 828,84 грн. Рішення набрало законної сили і було звернуто до виконання.

19.08.13 року було подано апеляційну скаргу на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2012 року та поновлено строки на апеляційне оскарження.

Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р. постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 05.03.2012 р. скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до військової частини А 2167 відмовлено повністю.

06.09.2016 року військова частина А 2167 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду із заявою про поворот виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 05.03.2012 р. та стягнення з позивача на користь військової частини А 2167 безпідставно отриманих коштів в сумі 89828,84 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.16 року відмовлено ВЧ А2167 в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити заяву про допуск до повороту виконання судового рішення.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

06.09.2016 року військова частина А 2167 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду із заявою про поворот виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 05.03.2012 р. та стягнення з позивача на користь військової частини А 2167 безпідставно отриманих коштів в сумі 89828,84 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази факту передачі коштів боржником стягувачеві, а також, те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції Київським апеляційним адміністративним судом не було встановлено факту повідомлення позивачем неправдивих відомостей чи підробних документів, а скасовано рішення внаслідок порушення судом першої інстанії норм матеріального права, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Статтею 266 КАС України, передбачено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Отже, питання про поворот виконання судових рішень, які вже виконані, виникає у випадку їх скасування або зміни судом апеляційної чи касаційної інстанції. Під поворотом виконання слід розуміти повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим (зміненим) рішенням.Поворот виконання можливий у разі якщо:а) позивач фактично одержав від відповідача в порядку добровільного чи примусового виконання рішення майно або грошові кошти;б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не доведено факт передачі(отримання) коштів позивачу на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2012. З поданої заяви неможливо встановити чи виконувала військова частина А2167 скасоване судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що якщо особа добросовісно одержувала за скасованою чи зміненою постановою певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. А отже, з набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1378 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, він підлягає стягненню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 2167 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.16 року - без змін.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019) судовий збір в сумі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень з Військової частини А 2167 за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.