Ухвала суду № 62979057, 25.11.2016, Христинівський районний суд Черкаської області

справа № 706/1719/15-а

2-а/706/13/16

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Іменем України

25 листопада 2016 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді Олійника М.Ф.,

за участю секретаря Рибчинецької Я.А.,

представника відповідача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Христинівської міської ради Черкаської області, третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Христинівської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.

Просив визнати недійсним та скасувати як незаконне та таке, що суперечить вимогам ч.2 ст. 19 та ст. 124 Конституції України рішення Христинівської міської ради від 02.07.2015 р. № 46-3/16-VI; зобовязати Христинівську міську раду ухвалити нове рішення по розподілу земельної ділянки загальною площею 1,0367 га, що знаходиться по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівці, на якій розташований комплекс продовольчої бази, співвласниками якого є він та ОСОБА_4, у співвідношенні до вартості частки кожного, а саме: ОСОБА_4 58%, йому 42% загальної площі території продовольчої бази; визнати протиправними дії Христинівської міської ради, такими, що суперечать вимогам ч.2 ст. 19 та ст. 124 Конституції України, при ухваленні нею 02.07.2015 р. рішення № 46-3/16-VI «Про розподіл земельної ділянки по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівці».

У подальшому ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії Христинівської міської ради при ухваленні нею на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі № 823/3501/13-а рішення від 02.07.2015 р. № 46-3/16-VI «Про розподіл земельної ділянки»; визнати протиправним та таким, що суперечить вимогам ч.2 ст. 19 та ст. 124 Конституції України, рішення Христинівської міської ради від 02.07.2015 р. № 46-3/16-VI «Про розподіл земельної ділянки»; зобовязати Христинівську міську раду ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки загальною площею 1,0367 га, що по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівці, на якій розташований комплекс продовольчої бази, співвласниками якого є він з ОСОБА_4 у співвідношенні до вартості частки кожного, а саме: ОСОБА_4 58%, йому 42% загальної площі території продовольчої бази.

У ході розгляду справи представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав повністю. При вирішенні справи у судове засідання не зявився, у своїй заяві позивач ОСОБА_3 просив розгляд справи 25.11.2016 р. проводити без його участі та без участі його представника.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав повністю.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у судовому засіданні висловила думку, що позов не підлягає задоволенню повністю. Разом з тим вона висловила думку, що спір між сторонами є спором про право.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що позивачем ставляться вимоги про визнання протиправним рішення Христинівської міської ради про розподіл земельної ділянки, визнання протиправними дій відповідача при ухваленні вказаного рішення, зобовязання відповідача ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки.

Відповідно до п. п. 6, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» при вирішенні питань, повязаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати розяснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ( із змінами і доповненнями, внесеними згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 р. № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 р. № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст.143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в». «г» ст.12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої ст.17 КАС України. При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України земля та земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватно - правових відносинах. Отже, суд має зясувати, є спір приватно - правовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи повязані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності, чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Земельні відносини, субєктами яких є фізичні та юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статтею 152 ЗК України. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК України та інші), крім спорів, передбачених частиною першою ст.16 Закону України від 17.11.2009 р. № 1559-6 «Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК України), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст.212 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другоїстатті 17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий уКАС Українитермін - суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно із п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи в тому числі щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних відносин.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є рішення Христинівської міської ради від 02.07.2015 р. № 46-3/16-VI, яким розподілено земельну ділянку по вул. Пушкіна, 2 в м. Христинівці загальною площею 0,4905 га під існуючою будівлею продовольчої бази, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, пропорційно їх часткам у будівлі та закріплено земельну ділянку за ОСОБА_4 площею 0,1540 га для обслуговування частки продовольчої бази, закріплено земельну ділянку за ОСОБА_3 площею 0,1240 га для обслуговування частки продовольчої бази, закріплено земельну ділянку за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у спільне користування площею 0,2125 га.

Враховуючи, що у даному випадку Христинівська міська рада як орган місцевого самоврядування не була суб'єктом владних повноважень в розумінні поняття, визначеного пунктом 7 частини першоїстатті 3КАС України, вона бере участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних прав у приватно - правових відносинах, спір є приватно - правовим, виникає із відносин, урегульованих нормами цивільного та земельного законодавства, ці відносини повязані зі здійсненням сторонами цивільних прав на земельні ділянки на засадах рівності, захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ЦК України та ЗК України, тому спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Отже, провадження у справі необхідно закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 2, п.7 ч.1 ст. 3, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Христинівської міської ради Черкаської області, третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.

Розяснити позивачу ОСОБА_3, що спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення (отримання копії) ухвали апеляційної скарги.

Суддя: М. Ф. Олійник