Ухвала суду № 62977991, 24.11.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/802/16-ц

Номер провадження 2/699/519/16

УХВАЛА

24.11.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Савранський О.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1837 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,0837 га для ведення особистого селянського господарства, що належали її чоловіку ОСОБА_2, у порядку спадкування,

встановив:

Позивач предявив у суд даний позов і просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1837 га, що розташована по вул. Правобережна 200, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, яка складається із земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 7122510100:08:011:0045) та 0,0837 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 7122510100:08:011:0046), в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 15 квітня 2009 року посилаючись на те, що вона, як спадкоємець першої черги, фактично прийняла спадщину і вступила у володіння зазначеним спадковим майном, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, посилаючись на те, що надано недостатньо документів, які необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. А тому, вона і звернулася з позовом до суду.

Дана заява не в повній мірі відповідала вимогам закону, а тому була залишена без руху в силу наступного.

Згідно ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розмірі мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів заробітної плати (6 890 грн.) станом на 01 січня 2016 року.

При подачі позовної заяви позивачем додано заяву в якій просить звільнити її від сплати судового збору у звязку з тим, що отримує мінімальну пенсію, а кошти витрачає на ліки. До заяви додала копію довідки управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про те, що вона дійсно перебуває на обліку і одержує пенсію за віком при повному стажі у розмірі 1006,31 грн., не надавши суду жодних доказів про витрачання коштів на ліки.

Оскільки цей позов є майновим, позивачем не вказано ціну позову, яка визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, тобто вартістю земельної ділянки (п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України), залежно від неї необхідно визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона покликається.

Ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначені особи, які звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній в ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

У п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року розяснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до п. 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобовязаний викласти причини відмови в письмовій формі і розяснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За таких обставин позивач, ставлячи питання про визнання за нею у судовому порядку права власності на земельну ділянку у порядку спадкування має вказати на правові підстави його звернення до суду з подібною вимогою - має надати до суду відомості про обєктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку (з врахуванням описаної вище процедури) та надати письмову відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва з вказівкою на підстави такої відмови.

Оскільки заява не відповідала вимогам закону, то ухвалою від 15 листопада 2016 року була залишена без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків і таким достатнім строком є строк пять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Згідно повідомлення пошти, позивач отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху 17 листопада 2016 року, але у встановлений строк недоліки не усунув, а тому дана заява вважається неподаною і повертається йому, що не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 119,121 ч.1, 293 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Вважати неподаною позовну заяву і повернути її позивачеві.

Розяснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі,якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Савранський О. А.