Рішення № 62977418, 23.11.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 915/1042/16

м. Миколаїв

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1,

вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001

в інтересах Держави в особі

Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Спаська, 1, м. Миколаїв, 54030

до Приватного акціонерного товариства “Миколаївоблагротех”,

проспект Героїв Сталінграду, 91-Б, м. Миколаїв, 54025

про стягнення заборгованості в сумі 889835,58 грн., з яких: 843080,00 грн. – основного боргу, 32247,81 грн. – інфляція, 14507,77 грн. – 3% річних

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

від позивача - представник не з’явився

від відповідача - представник не з’явився

В судовому засіданні присутній прокурор – Кадєєва А.В., посвідчення № 035062 від 13.08.2015 дійсне до 13.08.2020.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представник позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Миколаївоблагротех” (далі-Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 889 835 грн. 58 коп., з яких: 843 080 грн. –основний борг, 14 507 грн. 77 коп. - 3% річних та 32 247грн. 84 коп. - інфляційні втрати.

З посиланням на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов’язань за Договором про передачу зернозбиральних комбайнів “Дойц-Фар” марки “Топлайнер” моделі 4065 HTS на умовах фінансової допомоги на зворотній основі від 10.07.2001.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

19.10.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення Відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.

Вислухавши думку представника прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

Миколаївською обласною державною адміністрацією (далі - ОДА) прийнято розпорядження №261-р від 11.05.1999 “Про передачу зернозбиральних комбайнів сільськогосподарським товаровиробникам області строком на 20 років”, яким доручено управлінню агропромислового комплексу ОДА передати 19 зернозбиральних комбайнів “Дойц-Фар” марки “Топлайнер” моделі 4065 НТS сільгоспвиробникам області відповідно до затвердженого додатку, у тому числі й ЗАТ Миколаївоблагротех” правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Миколаївоблагротех”.

Також, вищевказаним розпорядженням затверджено механізм розрахунків за передані товаровиробникам зернозбиральні комбайни (далі - механізм), відповідно до якого сільгоспвиробники протягом 20 років повертають до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49000,00 грн. за кожний рік наступними частинами: до 01.08. - 40%, до 01.10. - 30%, до 01.11. - 30% зазначеної суми. Після завершення розрахунків комбайни переходять у власність.

На виконання зазначеного розпорядження між управлінням агропромислового комплексу облдержадміністрації та Відповідачем 13 травня 1999 року укладено договір №1 про передачу зернозбиральних комбайнів, в кількості 8 шт. на загальну суму 7832 тис. грн., на умовах фінансової допомоги на зворотній основі із строком повернення вартості сільгосптехніки до 01.01.2020 року відповідно до затвердженого механізму.

Розпорядженням ОДА №399-р від 02.07.2001 внесено зміни до механізму розрахунків за одержані сільхозвиробниками області зернозбиральні комбайни на умовах фінансової допомоги на зворотній основі, затвердженого розпорядженням ОДА №261-р від 11.05.1999. Так, строки повернення коштів до обласного бюджету змінено на “до 01.08.-50%, до 01.09.-50%”від річної суми.

На виконання зазначеного розпорядження 10.07.2001 з Відповідачем переукладено договір про передачу зернозбиральних комбайнів (далі-Договір).

Пунктом 2.2 Договору сторони визначили, що Відповідач терміном до 2018 року повертає до обласного бюджету кожного року кошти в розмірі 329 000 грн. до 01.08. - 50%, до 01.09 - 50%.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 2018 року. (п.4.1).

Протягом 2015-2016 років Відповідач не виконував умови договору щодо повернення до бюджету коштів наданої фінансової допомоги. У зв'язку з чим, станом на 15.09.2016 за Відповідачем виникла заборгованість перед обласним бюджетом у розмірі 843 080 грн. основного боргу.

Департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації неодноразово, зокрема 25.12.2015, 23.03.2016, 05.07.2016, 05.09.2016 на адресу Відповідача направлено лист щодо термінового погашення боргу перед обласним бюджетом за 2015-2016 роки, та забезпечення своєчасного повернення коштів за зернозбиральні комбайни у строки, встановлені договором.

Відповідач свої грошові зобов'язання передбачені Договором належним чином не виконав, ігноруючи вимогу Департаменту щодо повернення заборгованості за договором і до теперішнього часу не виконав зобов‘язання, порушуючи строки повернення суми коштів фінансової підтримки.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, на час вирішення даного спору сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 843 080 грн., які є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а отже позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, Відповідачу нараховано за спірний період 14 507 грн. 77 коп.-3% річних та 32 247 грн.81 коп. –інфляційних втрат (розрахунок додається).

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення з Відповідача річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 889 835 грн. 58 коп., з яких: 843 080 грн. – основний борг, 14 507 грн. 77 коп. – 3% річних та 32 247грн. 84 коп. – інфляційні втрати.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Миколаївоблагротех” (проспект Героїв Сталінграду, 91-Б, м. Миколаїв, 54025, код 24797581) на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1, код 36384583; одержувач платежу ГУДКСУ у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 37992030, МФО 826013 р/р для зарахування основної суми боргу 31535974700001 ККД 00250904, назва бюджету: Миколаївське ГУК/Микол.обл./00250904, розрахунковий рахунок для зарахування штрафних санкцій за порушення договірних зобов’язань 31415544700001) заборгованість у сумі 889 835 (вісімсот вісімдесят дев’ять тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн. 58 коп., з яких: 843 080 (вісімсот сорок три тисячі вісімдесят) грн. – основний борг, 14 507 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сім) грн. 77 коп. – 3% річних та 32 247 (тридцять дві тисячі двісті сорок сім) грн. 84 коп. – інфляційні втрати.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Миколаївоблагротех” (проспект Героїв Сталінграду, 91-Б, м. Миколаїв, 54025, код 24797581) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, р/р 35215058000340, код 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 13 347 (тринадцять тисяч триста сорок сім) грн. 54 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов