Рішення № 62977377, 23.11.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 915/1163/16

м. Миколаїв

за позовом: Підприємства комунальної власності області "Фармація" (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд.16), код 25380558

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), код НОМЕР_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.22, кімната 512), код 38694316

про: стягнення заборгованості за договором оренди №24 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області в сумі 15 432 грн. 67 коп.,-

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Родіна Н.А., довіреність №б/н від 01.07.2016

Від відповідача - представник не з'явився

Від третьої особи - представник не з'явився

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство комунальної власності області "Фармація" (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації грошові кошти в розмірі 15 417 грн. 21 коп., з яких: 10232 грн. 93 коп. - заборгованість по орендній платі, 303 грн. 47 коп. - компенсація податку на землю, 1811 грн. 01 коп. - пеня, 266 грн. 28 коп. - 3 % річних, 772 грн. 39 коп. - інфляційні втрати, 2046 грн. 59 коп. - штраф, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором оренди № 24 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 02.10.2013 року, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 530, 610, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання свого повноважного представника не направив, позов не оспорив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи

документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

02 жовтня 2013 року між Управлінням з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди № 24 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (далі - Договір) (арк. 25-30).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлова одноповерхова будівля колишньої аптеки №90 (майно) площею 62,10 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі ПКВО "Фармація" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 30 квітня 2013 року і становить за незалежною оцінкою 42 150,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст Миколаївської області, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі розділу 5 Порядку оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженого рішенням Миколаївської обласної ради від 23.09.2011 року № 4 (далі - Методика розрахунку) зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013 року - 281, 00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2013 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць - квітень 2013 року - на індекси інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 3.3 Договору оренда плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції менший ніж 1, то за такий період приймається індекс інфляції рівний 1.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.7 Договору орендна плата перераховується Балансоутримувачу у повному обсязі щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця. Балансоутримувач самостійно, у триденний термін після отримання орендної плати від Орендаря, перераховує до обласного бюджету 50 відсотків орендних платежів.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш як три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості.

Штраф стягується до обласного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні визначеному п. 3.6 Договору.

Відповідно до п. 3.12 Договору у зв'язку з тим, що 100 відсотків орендної плати надходить на рахунок балансоутримувача, орендодавець уповноважує балансоутримувача здійснювати контроль за повнотою і своєчасним надходженням орендної плати та, за необхідності, нарахування надходження штрафних санкцій.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати оренду плату. Орендар зобов'язаний укласти з балансоутримувачем розрахунки та щомісяця до 25 числа компенсувати балансоутримувачу витрати з податку на землю, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно з розрахунками та виставленими рахунками (п.п.5.3, 5.12 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.10.2013 року по 01.09.2016 року включно.

Даний договір підписано та скріплено печатками сторін.

До Договору сторонами було підписано та скріплено печатками Розрахунок податку на землю та комунальні послуги (арк. 33).

22 серпня 2016 року між орендодавцем, орендарем та третьою особою укладено додатковий договір №3 до договору оренди № 24 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 02.10.2013 року відповідно до якого орендодавець передає, а третя особа приймає на себе всі права та обов'язки орендодавця і стає стороною за договором оренди нерухомого майна від 02.10.2013 року №24.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно, що є предметом Договору оренди, про що між орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем складено Акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.10.2013 року, який підписано та скріплено печатками сторін (арк. 32).

Відповідачем не проведено оплату за оренду майном за період з квітня 2015 року по вересень 2016 року включно.

Заборгованість відповідача за період з квітня 2015 року по вересень 2016 року становить 10 536,40 грн., в тому числі: 10 232,93 грн. - заборгованість по орендній платі; 303,47 грн. - заборгованість по компенсації витрат з податку на землю. Детальний розрахунок суми заборгованості міститься у матеріалах справи (арк. 11-13).

Актом звірки розрахунків за період з 30.10.2013 по 31.12.2015 позивач та відповідач засвідчили, що станом на 01.01.2016 за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 5927,83 грн.

31.07.2016 сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом за період з січня 2016 по липень 2016 року в якому зазначено, що за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 9 612,96 грн.

Позивачем направлялась на адресу відповідача лист-вимога про оплату заборгованості разом з розрахунками, рахунками та актами виконаних робіт (а.с.41-55).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вищевказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи невиконання відповідачем умов договору, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої

сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору оренди, відповідачем не погашено заборгованість по орендній платі у сумі 10 232,93 грн. та 303,47 грн. - заборгованість по компенсації витрат з податку на землю.

Відповідачем розрахунок заборгованості не заперечений та не спростований.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості зі сплати орендних платежів та компенсації витрат з податку на землю, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивачем нарахована Відповідачу пеня у розмірі - 1811 грн. 01 коп. та штраф у розмірі - 2046 грн. 59 коп., 3 % річних у розмірі - 266 грн. 28 коп. та інфляційні втрати у розмірі - 772 грн. 39 коп., які підтверджені розрахунком позивача (а.с. 14-21), відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 15 417 грн. 21 коп., з яких: 10232 грн. 93 коп. - заборгованість по орендній платі, 303 грн. 47 коп. - компенсація податку на землю, 1811 грн. 01 коп. - пеня, 266 грн. 28 коп. - 3 % річних, 772 грн. 39 коп. - інфляційні втрати, 2046 грн. 59 коп. - штраф, матеріалами справи підтверджений, відповідачем не заперечений, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Підприємства комунальної власності області "Фармація" (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд.16, код 25380558 ) грошових коштів в розмірі 15 417 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 21 коп., з яких: 10 232 (десять тисяч двісті тридцять дві) грн. 93 коп. - заборгованість по орендній платі, 303 (триста три) грн. 47 коп. - компенсація податку на землю, 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 01 коп. - пеня, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 28 коп. - 3 % річних, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 39 коп. - інфляційні втрати, 2046 (дві тисячі сорок шість) грн. 59 коп. - штраф, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов