Вирок № 62975562, 25.11.2016, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2116/16-к

Провадження № 1-кп/626/165/2016

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

25 листопада 2016 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: зінченко л.в.,

за участю прокурора: СМІРНОВА А.О.,

потерпілого: сатіна а.в.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №120162203500000833 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця с.Черкаські Тишки Харківського району Харківської області, маючий середню-спеціальну освіту, тимчасово не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а фактично тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше засуджений 12.05.2014 року Харківським районним судом Харківської області за ст.190 ч.2, 71 ч.4, 81 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнений 12.02.2016 року після відбуття строку покарання,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2016 року приблизно о 14-00 годині, ОСОБА_1, маючи досвід спілкування з громадянами, знаючи психологію людей, та вміючи в ході спілкування розташувати до себе співбесідника та викликати у нього враження про себе як чесної людини, знаходячись в гостях у малознайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що потерпілий є інвалідом, звернувся до останнього з проханням надати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка. Потерпілий ОСОБА_2, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 та вважаючи, що він є добропорядним громадянином передав останньому мобільний телефон «Nomi» i451. В свою чергу ОСОБА_1, ввівши в оману ОСОБА_2 незаконно заволодів його мобільним телефоном «Nomi» i451. вартістю 1055 гривень.

Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння злочину з викраденим мобільним телефон, обернувши його у свою користь, і розпорядився ним за своїм розсудом, а саме подарував вказаний телефон своїй співмешканці - ОСОБА_4 Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1055 гривень.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману вчинене повторно.

16 листопада 2016 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту угоди про примирення вбачається, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у даному шахрайстві. Поряд з цим, потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.2 ст.190 КК України та узгодили міру покарання у вигляді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850грн.

Перевіривши вказану угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що підозрюваний та потерпілий цілком розуміють їх права та обов'язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до підозрюваної у разі затвердження угоди судом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно та просили її затвердити.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв'язку з чим не заперечував проти її затвердження.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.190 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, умови даної угоди відповідають вимогам діючого КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений та потерпілий погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження вказаної угоди про примирення між потерпілим та підозрюваною від 16.01.2016 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Витрати за проведення експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого. Цивільний позов, не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 469-476 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 16 листопада 2016 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1.

безрукавного ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Nomi» i451, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у власності останнього.

Витрати за проведення товарознавчої експертиз №5530 від 09.11.2016 року в сумі 263грн. 88коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави(код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя