Рішення № 62975291, 21.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/112/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016 Справа № 908/2795/16

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, буд. 251)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69006, АДРЕСА_1)

про стягнення 2 133,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704177 від 01.01.2007 р., 465,23 грн. пені, 41,13 грн. три відсотки річних та 50,73 грн. інфляційного нарахування.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

від позивача - Кузьміна С.Ю., довіреність № 239/20-19 від 11.07.2016 р.;

від відповідача - не з'явився.

21.10.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 2 133,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704177 від 01.01.2007 р., 465,23 грн. пені, 41,13 грн. три відсотки річних та 50,73 грн. інфляційного нарахування.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 21.10.2016 р. справу № 908/2795/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2795/16, справі присвоєно номер провадження 4/112/16, судове засідання призначено на 21.11.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 21.11.2016 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.11.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 704177 від 01.01.2007 р., ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України та ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 1, 2, 54-57, 66, 67, 82 ГПК України просив позов задовольнити, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя суму 2 133,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 465,23 грн. пені, 41,13 грн. три відсотки річних та 50,73 грн. інфляційного нарахування.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовного), юридичною адресою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є: 69006, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 21.10.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2795/16, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2795/16.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району Зоткіна Г.В. (позивачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_2, (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704177 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами та додатками до Договору, що є його невід'ємними часинами (п.1.1 Договору).

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набирає чинності з 01.01.2007 р. і діє до 31.12.2007 р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п.10.2 (п.10.2 Договору).

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Тенісна, 7 в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання -передачі. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Перспективна, буд. 2б, документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 - 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 1981,06 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок постачання теплової енергії, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі - в квітні, травні та червні; в ІІІ-у кварталі - в липні, серпні та вересні; в ІV-у кварталі - в жовтні, листопаді та грудні.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з січня 2016 року по квітень 2016 року позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 3529,31 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений розрахунковий період.

У зв'язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 - 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з січня 2016 року по квітень 2016 року на суму 3529,31 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні місяці.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з січня 2016 року по квітень 2016 року здійснив частково в сумі 1395,75 грн., яка була зарахована в рахунок погашення заборгованості за січень - квітень 2016 р.р., таким чином станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 2133,56 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704177 від 01.01.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 2 133,56 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 133,56 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704177 від 01.01.2007 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8 договору в якому передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За невиконання грошових зобов'язаннь за Договором № 704177 від 01.01.2007 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 465,23 грн., яка розрахована за період з 25.02.2016 р. по 17.10.2016 р.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 704177 від 01.01.2007 р. позивачем виконаний вірно, отже вимога про стягнення з відповідача 465,23 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 50,73 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з березня 2016 р. по вересень 2016 р. та 41,13 грн. три відсотки річних, які розраховані за загальний період з 25.02.2016 р. по 17.10.2016 р.

Розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат судом перевірені та визнані такими, що виконані вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 50,73 грн. інфляційних втрат, 41,13 грн. три відсотки річних заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребувані судом докази не подав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, буд. 251; код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 2133 (дві тисячі сто тридцять три) грн. 56 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, буд. 251; код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 23 коп. пені, 41 (сорок одна) грн. 13 коп. 3% річних, 50 (п'ятдесят) грн. 73 коп. інфляційного нарахування та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "25" листопада 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.