Рішення № 62975098, 17.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/105/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 Справа № 908/2796/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2796/16

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача: Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок», с. Степне

про стягнення 50391,60 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №2626 від 19.09.2016 року

від відповідача ОСОБА_2, виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2016 року, директор

СУТЬ СПОРУ: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» про стягнення основного боргу в сумі 47481, 92 грн. за договором №13/2 про відшкодування транспортування по власним мережам водопостачання КЕВ м. Запоріжжя (МОУ) питної води споживачам КП «Водоканал» від 26.01.2015 року.

08.11.2016 року від позивача надійшло клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 48569,60грн. за надані послуги з транспортування питної води за період з 01.01.2016 року по 01.11.2016 року. Вказані збільшення прийняті судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 08.11.2016 року.

17.11.2016 року надійшло клопотання від позивача про збільшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, в якому позивач просить стягнути з відповідача 50391,60грн. основного боргу за надані послуги з транспортування питної води за період з 14.08.2015 року по 14.11.2016 року.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (п. п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування питної води, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні 17.11.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.11.2016 року проти позову не заперечував, заборгованість перед позивачем за договором № 13/2 відшкодування транспортування по власним мережам водопостачання КЕВ м. Запоріжжя (МОУ) питної води споживачам КП «Водоканал» від 26.01.2015 року в сумі 50391,60 грн. визнав.

Разом з тим, в поясненнях від 08.11.2016 року відповідач зазначає, що однією із підстав виникнення заборгованості є несвоєчасне прийняття Степненською сільською радою рішення про збільшення тарифів за обслуговування мереж водопостачання для населення, з урахуванням збільшення тарифу транспортування води мережами Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, що призвело до завдання збитків підприємству відповідача, у звязку із невідповідністю реального тарифу (з урахуванням умов договору №13/2 від 26.01.2015 року) із тарифом затвердженим для населення.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 26.01.2015 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя, далі Виконавець, та Житлово-експлуатаційним комунальним підприємством «Степок», далі Споживач, був укладений договір №13/2 відшкодування транспортування по власним мережам водопостачання КЕВ м. Запоріжжя (МОУ) питної води споживачам КП «Водоканал», далі Договір.

Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» Виконавець зобовязується надати Споживачеві вчасно послуги з транспортування питної води отриманою від КП «Водоканал», а Споживач зобовязується своєчасно відшкодувати КЕВ м. Запоріжжя вартість послуг з транспортування по власним мережам КЕВ м. Запоріжжя питної води за встановленими тарифами відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2006 року №959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення» у строки і в умовах передбачених договором.

Розрахунковий період є календарний місяць до 5-го числа поточного місяця.

Відшкодування вартості за надані послуги оплачуються Споживачем в безготівковій формі на рахунок КЕВ м. Запоріжжя.

Умовами розділу «Строк дії договору» Договору визначено, що цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладання, Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Згідно підпункту 3.1.1. п. 3.1. Договору Водоканал зобовязався забезпечити Абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу до 10 м в/с постійно і якістю у відповідності з ГОСтом на воду питну 2874-82 в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому Договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Розділом «Права та обовязки сторін» Договору передбачений обовязок Споживача відшкодовувати вартість наданих послуг в установлені договором строки до 5-го числа поточного місяця.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобовязання зі сплати вартості наданих послуг з транспортування питної води за період з 14.08.2015 року по 14.11.2016 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 50391,60 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Так, на виконання умов укладеного Договору за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року позивач надав послуги з транспортування питної води на загальну суму 141188,95 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата вартості наданих за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року послуг з транспортування питної води за договором на суму 80653,36грн., в тому числі відповідно до доповідної позивачем здійснено перерахунок в вересні місяці 2016 року на користь відповідача в сумі 10143,99грн.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 14.11.2016 року за надані послуги у 2015-2016 роках, за змістом якого сума боргу відповідача складає 50391,60 грн. При цьому у вказаному акті обома сторонами зазначено про часткову оплату відповідачем боргу в загальній сумі 65253,36 грн.

Факт часткової оплати відповідачем за надані послуги з транспортування питної води в сумі 65253,36 грн. за Договором визнається обома сторонами у справі, про що свідчить підписання ними вказаного акту звірки розрахунків. Відтак, враховуючи визнання сторонами у справі факту часткової оплати відповідачем за надані послуги з транспортування питної води за Договором на загальну суму 65253,36 грн., вказані обставини не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Таким чином з врахуванням часткової оплати заборгованість відповідача за надані послуги з транспортування питної води складає 50391,60 грн.

Втім, відповідач свої зобовязання з оплати вартості наданих послуг з транспортування питної води в повному обсязі не виконав, у звязку з чим за ним утворився борг в розмірі 50391,60 грн., який позивач і намагається стягнути.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини, які виникли в процесі виконання договору про надання послуг з транспортування питної води, які регулюються статтями 629, 638, 639, 901, 903 ЦК України та статтями 173, 174, 175, 193 ГК України.

Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір про надання послуг з транспортування питної води за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Порядок проведення розрахунків за надані послуги між сторонами узгоджений розділом «Предмет спору». Так, розрахунковим періодом за договором є календарний місяць до 5-го числа поточного місяця, відшкодування вартості за надані послуги оплачуються Споживачем в безготівковій формі на рахунок КЕВ м. Запоріжжя.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з транспортування питної води за Договором за період з 14.08.2015 року по 14.11.2016 року, рахунками:

- №949 за жовтень 2015 року на суму 8065,92 грн.;

- №983 за жовтень 2015 року на суму 13839,57 грн.;

- №1028 за листопад 2015 року на суму 18888,52 грн.;

- №1072 за грудень 2015 року на суму 419,00 грн.;

- №1116 за січень 2016 року на суму 1480,75 грн.;

- №1155 за лютий 2016 року на суму 750,01 грн.;

- №1192 за квітень 2016 року на суму 700,00 грн.;

- №1240 за квітень 2016 року на суму 46.06 грн.;

- №1281 за травень 2016 року на суму 25,14 грн.;

- №1351 за липень 2016 року на суму 7948,43 грн.;

- №1395 за серпень 2016 року на суму 14571,20 грн.;

- №1438 за вересень 2016 року на суму 10906,57 грн.;

- №1477 за жовтень 2016 року на суму 4072,68грн.

Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата вартості наданих за період з 14.08.2015 року по 14.11.2016 року послуг з транспортування питної води, що підтверджується засвідченими копіями банківських виписок по рахунку позивача від 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, 04.09.2015 року, 09.09.2015 року, 17.09.2015 року, 14.12.2015 року, 21.12.2015 року, 29.02.2016 року, 10.03.2016 року, 21.03.2016 року, 21.04.2016 року, 29.04.2016 року, 23.05.2016 року, 01.06.2016 року, 24.06.2016 року, 30.08.2016 року, 28.10.2016 року.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 14.11.2016 року за надані послуги у 2015-2016 роках, за змістом якого сума боргу відповідача складає 50391,60 грн. При цьому у вказаному акті обома сторонами зазначено про часткову оплату відповідачем боргу в загальній сумі 65253,36 грн.

Факт часткової оплати відповідачем за надані послуги послуг з транспортування питної води в сумі 65253,36 грн. за Договором визнається обома сторонами у справі, про що свідчить підписання ними вказаного акту звірки розрахунків.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк за надані згідно умов договору послуги.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду факт невиконання з боку відповідача своїх зобовязань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за надані в період з 14.08.2015 року по 14.11.2016 року послуги з транспортування питної води в сумі 50391,60 грн. Відповідач наявність заборгованості в сумі 50391,60 грн. визнав, підписавши з позивачем акт звірки взаєморозрахунків на вказану суму боргу. Втім, доказів оплати боргу станом на час розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» про стягнення заборгованості в сумі 50391,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Житлово-експлуатаційне комунальне підприємство «Степок», відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.11.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 629, 638, 639, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 1 ст. 35, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок», 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Нагорна, буд. 8, код ЄДРПОУ 35764694, на користь:

- Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, 69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, код ЄДРПОУ 07809992, заборгованість за надані послуги з транспортування питної води за період 14.08.2015 року по 14.11.2016 року за договором №13/2 відшкодування транспортування по власним мережам водопостачання КЕВ м. Запоріжжя (МОУ) питної води споживачам КП «Водоканал» від 26.01.2015 року в сумі 50391 (пятдесят тисяч триста девяносто одна) грн. 60 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено 21.11.2016 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.