Рішення № 62974842, 24.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.2016 Справа № 904/10060/16

За позовом Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-60", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 9690,48 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №796 від 13.07.2016 року, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-60" на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 8791,92 грн., пеню у розмірі 782,29 грн. та 3% річних у розмірі 116,27 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 129/02-09 від 01.11.2009 року щодо повної оплати поставленої позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість та відповідно нарахована пеня та 3% річних на загальну суму 9690,48 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримане відповідачем 15.11.2016 року.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-60" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою позивача. Суд вважає, що матеріалів справи достатньо для прийняття рішення. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У судовому засіданні 24.11.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 року між Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-60" (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в вигляді гарячої води №129/02-09, за умовами п. 1.1. якого теплопостачальна організація приймає на себе зобовязання поставити споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 10.1 договору строк дії договору з 01.11.2009 року по 31.10.2010 року. Даний договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії.

Припинення дії даного договору не звільняє споживача від зобовязання розрахунків за спожиту теплову енергію (п. 10.3 договору).

При виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, які не обумовлені даним договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування, Правилами користування тепловою енергією, Законом України "Про теплопостачання", Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок та теплових мереж, тимчасовими Правилами обліку теплової енергії (далі - Правила), Положенням про Держенергонагляд, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, діючим законодавством України (п. 2.1. договору).

Згідно п. 5.5 договору теплопостачальна організація та споживач щомісячно складають акти про відпуск теплової енергії по формі Додатку № 5. Дата зняття споживачем показників з приладів обліку з занесенням їх до спеціального журналу обліку споживання теплової енергії споживача останній день розрахункового періоду (місяця). Для підписання акту про кількість відпущеної теплової енергії споживач направляє свого представника до теплопостачальної організації не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. При неявці представника споживача у вказані строки чи необґрунтованій відмові від підписання акту, теплопостачальна організація складає акт самостійно та один екземпляр акту в 3-денний термін направляє споживачу для відома, який є первинним документом та підтверджує передачу права власності теплової енергії споживачу.

Відповідно до п. 6.1 договору за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води в межах договірної величини, вказаної в Додатку № 1 до даного договору, споживач сплачує теплопостачальній організації згідно діючих тарифів, затвердженими органами місцевого самоврядування: за 1 Гкал теплової енергії 346,57 грн. (в тому числі ПДВ). При зміні тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування, сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення тарифів і доводиться до споживача.

За умовами п.п. 6.2-6.3 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються виключно в грошовій формі у відповідності з діючими тарифами. Можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству, із обовязковим укладенням при цьому додаткових угод. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією у наступному порядку:

-для споживачів категорії "інші споживачі" передоплата за 5 днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми заявленого розходу теплової енергії за розрахунковий місяць (згідно Додатку № 1);

- кінцева оплата здійснюється протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період квітень 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 8791,92 грн.

На підтвердження наведеного факту позивач надав до суду копії актів постачання теплової енергії згідно договору про постачання теплової енергії в вигляді гарячої води №129/02-09 від 01.11.2009 року, а також рахунки на оплату відповідачем поставленої позивачем теплової енергії, а саме:

-акт та рахунок № ТС01162 від 30.04.2015 року на суму 284,02 грн., який відповідач отримав 05.05.2015 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

-акт та рахунок № ТС01550 від 31.10.2015 року на суму 341,78 грн., який відповідач отримав 09.11.2015 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

-акт та рахунок № ТС02529 від 31.11.2015 року на суму 640,24 грн., який відповідач отримав 08.12.2015 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

-акт та рахунок № ТС02900 від 31.12.2015 року на суму 726,89 грн., який відповідач отримав 04.01.2016 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

-акт та рахунок № ТС00095 від 31.01.2016 року на суму 2243,75 грн., який відповідач отримав 09.02.2016 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

-акт та рахунок № ТС00437 від 29.02.2016 року на суму 2463,89 грн., який відповідач отримав 01.03.2016 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

-акт та рахунок № ТС00779 від 31.03.2016 року на суму 1397,05 грн., який відповідач отримав 07.04.2016 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача;

- акт та рахунок № ТС01118 від 29.04.2016 року на суму 694,30 грн., який відповідач отримав 10.05.2016 року, про що свідчить наявний на рахунку підпис відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач отриману теплову енергію не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 8791,92 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору, зокрема п. 6.4. договору, а також отримання відповідачем рахунків, строк оплати поставленої теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати отриманої теплової енергії в сумі 8791,92 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 8791,92 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню та 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2.4. договору передбачено, що несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня у розмірі 0,5% належної до оплати суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період з 15.11.2015 року по 15.05.2016 року (по кожному спірному акту постачання теплової енергії окремо) на загальну суму 782,29 грн.

При перевірці правильності нарахування пені судом виявлено допущення позивачем помилок, зокрема, пов'язаних із визначенням початкових періодів нарахування, оскільки останній день оплати припадає на вихідний день, а тому останній день оплати вважається перший робочий день, а відповідно прострочення слід нарахувати із наступного дня після першого робочого дня для оплати.

У звязку з наведеним, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 767,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних по кожному спірному акту постачання теплової енергії окремо за загальний період з 11.05.2015 року по 26.07.2016 року у розмірі 116,27 грн.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом виявлено допущення позивачем аналогічних помилок, що і при нарахуванні пені, у зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 114,87 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обовязку щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару (теплової енергії) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідача підлягає стягненню 9674,15 грн. (8791,92 грн. заборгованість за спожиту теплову енергію, 767,36 грн. - пеня та 114,87 грн. - 3% річних).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1375,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1, 4, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-60" (49023, м. Дніпро, пр. Воронцова, 11, ідентифікаційний код 19149905) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 6Б, ідентифікаційний код 36639101) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 8791,92 грн., пеню у розмірі 767,36 грн., 3% річних у розмірі 114,87 грн. та судовий збір у розмірі 1375,68 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2015 року.

Суддя О.М. Крижний