Рішення № 62974525, 21.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2016 Справа № 904/8508/16

За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросоюз", м. Дніпро

про стягнення заборгованості 23 233,10 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 796 від 13.07.2016, представник;

від відповідача: не з'явився;

за участю: ОСОБА_2, паспорт серії АО № 093787.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.11.2016 просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросоюз" заборгованість у сумі 23 233,10 грн., з яких: 19893,18 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 3101,55 грн. - пеня, 238,37 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання відповідачем зобовязань за договором № 309/02-09 від 01.11.2009 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в частині щодо своєчасного та повного розрахунку за поставлену теплову енергію у період з листопада 2015 року по березень 2016 року, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 19 893,18 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у сумі 3101,55 грн., 3% річних у сумі 238,37 грн. за загальний період з 21.01.2016 по 21.07.2016.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

Надіслані на адресу відповідача судові ухвали з повідомленням про час та місце розгляду справи були повернуті підприємством поштового зв'язку з відмітками "не значиться", "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центросоюз" відзиву на позов суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами та за відсутності відповідача.

Розгляд справи призначався на 17.10.2016, 02.11.2016 та 21.11.2016.

У судовому засіданні 21.11.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (далі Теплопостачальна організація, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрсоюз» (далі Споживач, Відповідач) був укладений договір № 309/02-09 від 01.11.2009 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору «Теплопостачальна організація» приймає на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних для нього обємах, а споживач - сплачувати за отриману теплову енергію відповідно до затверджених тарифів у строки та на умовах, узгоджених цим договором.

Згідно з підпунктом 2.2.1 договору теплопостачальна організація зобовязується здійснювати поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби споживача: опалення і тепловентиляцію у період опалювального сезону та гарячого водопостачання протягом року (за винятком періоду зупинки на щорічний профілактичний ремонт), у межах балансової належності теплових мереж споживача і транспортувальної організації; у кількості (обємах) відповідно до додатку № 1 до цього договору, при дотриманні та виконанні споживачем умов цього договору і отримання акту про готовність до опалювального сезону без зауважень теплопостачальної організації на обєкт споживача, розташований за адресою: вул. Малиновського, 7.

Облік споживання споживачем теплової енергії здійснюється засобами обліку. На межі розподілу із теплопостачальною організацією споживачеві встановлюється і опломбовується обмежувальна шайба. Встановлення обмежувальної шайби здійснює споживач за розрахунком теплопостачальної організації і в присутності його представника. У разі самовільного зняття шайби штраф у розмірі 5-ти кратної вартості теплової енергії, спожитої із зазначеним порушенням (враховуючи тарифну вартість), тобто як за збільшення теплового навантаження, виходячи із максимальної пропускної можливості теплопроводів, за період з моменту останньої перевірки, але не більше строку позовної давності (пункт 5.4 договору).

Теплопостачальна організація і споживач щомісяця складають акти про відпуск теплової енергії за формою додатка № 5.

Дата зняття споживачем даних з приладів обліку із занесенням їх у спеціальний журнал обліку споживання теплової енергії споживача останній день розрахункового періоду (місяця).

Для підписання акту про кількість відпущеної теплової енергії споживач направляє свого представника до теплопостачальної організації не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі неявки представника споживача у вказані строки або необґрунтованої відмови від підписання акта, теплопостачальна організація складає акт самостійно і один екземпляр акту в триденний термін направляє споживачеві до відома, який є первинним документом і підтверджує передачу права власності теплової енергії споживачеві (пункт 5.5 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води в межах договірної величини, зазначеної в додатку № 1 до цього договору, споживач сплачує теплопостачальній організації за діючими тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування: за 1 Гкал теплової енергії 346,57 грн. (у т.ч. ПДВ).

У разі зміни тарифів на теплову енергію органами місцевого самоуправління сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів і доводиться до відома споживача.

За пунктом 6.2 договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі за діючими тарифами. Можливі і інші форми розрахунків, які не суперечать чинному законодавству, з обовязковим укладенням додаткових угод.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.3 договору).

Строк дії цього договору з 01.11.2009 по 31.10.2010. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено жодною із сторін про припинення його дії (пункт 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач з листопада 2015 року по березень 2016 року поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 22 093,02 грн., що підтверджується:

двосторонніми актами про постачання теплової енергії:

№ ТС02558 від 30.11.2015 на суму 6878,92 грн.;

№ ТС02847 від 31.12.2015 на суму 1396,01 грн.;

№ ТС00318 від 31.01.2016 на суму 6197,82 грн.;

№ ТС00655 від 29.02.2016 на суму 5241,05 грн.;

№ ТС00964 від 31.03.2016 на суму 2379,22 грн. (а.с. 23 - 27 том 1);

виставленими позивачем на оплату рахунками:

№ ТС02558 від 30.11.2015 на суму 6878,92 грн., отриманим відповідачем 15.01.2016;

№ ТС02847 від 31.12.2015 на суму 1396,01 грн., отриманим відповідачем 15.01.2016;

№ ТС00318 від 31.01.2016 на суму 6197,82 грн., отриманим відповідачем 16.02.2016;

№ ТС00655 від 29.02.2016 на суму 5241,05 грн., отриманим відповідачем 07.03.2016;

№ ТС00964 від 31.03.2016 на суму 2379,22 грн., отриманим відповідачем 30.05.2016 (а.с. 16 - 20 том 1).

У період з листопада 2015 року по березень 2016 року відповідач частково здійснив оплату на загальну суму 2 199,84 грн.

Несплаченими відповідачем залишились грошові кошти у сумі 19 893,18 грн. (22093,02 2199,84 = 19893,18), що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 6.4 договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією в такому порядку:

- для споживачів категорії «інші споживачі» - передоплата за 5 днів до початку розрахункового місяця в розмірі 100% від суми заявленого розрахунку теплової енергії на розрахунковий місяць (відповідно до додатку № 1);

- остаточна оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

При цьому частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, остаточна оплата за спожиту теплову енергію мала бути здійснена:

за рахунком № ТС02558 від 30.11.2015 на суму 6878,92 грн. до 21.01.2016;

за рахунком № ТС02847 від 31.12.2015 на суму 1396,01 грн. до 21.01.2016;

за рахунком № ТС00318 від 31.01.2016 на суму 6197,82 грн. до 23.02.2016;

за рахунком № ТС00655 від 29.02.2016 на суму 5241,05 грн. до 15.03.2016;

за рахунком № ТС00964 від 31.03.2016 на суму 2379,22 грн. до 07.06.2016.

Під час розгляду справи відповідач здійснив часткову оплату основного боргу, а саме: 26.10.2016 - 5241,05 грн. за теплову енергію за лютий 2016 (рахунок № ТС00655 від 29.02.2016); 27.10.2016 - 2379,22 грн. за теплову енергію за березень 2016 (рахунок №ТС00964 від 31.03.2016 (а.с. 56 том 1).

Враховуючи викладене, на час винесення рішення спір між сторонами в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 7620,27 грн. (2379,22 + 5241,05 = 7620,27) відсутній.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 7620,27 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо сплати відповідачем залишку грошових коштів за отриману теплову енергію у сумі 12272,91 грн. (19893,18 7620,27 = 12272,91) відповідач суду не надав.

За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково у сумі 12 272,91 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2.4 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% від належної до оплати суми за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 3101,55 грн. нарахована із суми боргу за кожним рахунком окремо.

За результатом перевірки здійсненого розрахунку пені встановлено, що позивачем під час розрахунку пені за спожиту теплову енергію у січні березні 2016 року не враховані вимоги статті 254 Цивільного кодексу України щодо визначення кінцевої дати виконання зобов'язання.

За наслідком перерахунку пеня підлягає зменшенню і з урахуванням меж позовних вимог згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України буде складати 3076,82 грн., з яких:

1) 1147,89 грн. із заборгованості за рахунком № ТС02558 від 30.11.2015 на суму 6878,92 грн. (з урахуванням залишкових коштів із попередніх оплат за спожиту теплову енергію у сумі 65,84 грн. та здійсненою відповідачем оплатою 05.02.2016 на суму 1134,00 грн.), у тому числі: 122,86 грн. із заборгованості 6813,08 грн. за період з 21.01.2016 по 04.02.2016; 1025,03 грн. із заборгованості 5679,08 грн. за період з 06.02.2016 по 21.07.2016;

2) 278,82 грн. із заборгованості за рахунком № ТС02847 від 31.12.2015 на суму 1396,01 грн. за період з 21.01.2016 по 21.07.2016;

3) 843,72 грн. із заборгованості за рахунком № ТС00318 від 31.01.2016 на суму 6197,82 грн. (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 09.03.2016 на суму 1000,00 грн.), у тому числі: 111,76 грн. із заборгованості 6197,82 грн. за період з 23.02.2016 по 08.03.2016; 731,96 грн. із заборгованості 5197,82 грн. за період з 10.03.2016 по 21.07.2016;

4) 706,54 грн. із заборгованості за рахунком № ТС00655 від 29.02.2016 на суму 5241,05 грн. за період з 15.03.2016 по 21.07.2016;

5) 99,85 грн. із заборгованості за рахунком № ТС00964 від 31.03.2016 на суму 2379,22 грн. за період з 07.06.2016 по 21.07.2016.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку заявлених до стягнення 3% річних у сумі 238,37 грн. встановлено, що позивачем не враховані вимоги статті 254 Цивільного кодексу України щодо визначення кінцевої дати виконання зобов'язання щодо сплати за спожиту відповічем теплову енергію у січні - березні 2016 року.

За результатом перерахунку з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, 3% річних будуть складати 235,97 грн., з яких:

1) 86,12 грн. із заборгованості за рахунком № ТС02558 від 30.11.2015 на суму 6878,92 грн. (з урахуванням залишкових коштів із попередніх оплат за спожиту теплову енергію у сумі 65,84 грн. та здійсненою відповідачем оплатою 05.02.2016 на суму 1134,00 грн.), у тому числі: 8,38 грн. із заборгованості 6813,08 грн. за період з 21.01.2016 по 04.02.2016; 77,74 грн. із заборгованості 5679,08 грн. за період з 06.02.2016 по 21.07.2016;

2) 20,94 грн. із заборгованості за рахунком № ТС02847 від 31.12.2015 на суму 1396,01 грн. за період з 21.01.2016 по 21.07.2016;

3) 64,71 грн. із заборгованості за рахунком № ТС00318 від 31.01.2016 на суму 6197,82 грн. (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 09.03.2016 на суму 1000,00 грн.), у тому числі: 7,62 грн. із заборгованості 6197,82 грн. за період з 23.02.2016 по 08.03.2016; 57,09 грн. із заборгованості 5197,82 грн. за період з 10.03.2016 по 21.07.2016;

4) 55,42 грн. із заборгованості за рахунком № ТС00655 від 29.02.2016 на суму 5241,05 грн. за період з 15.03.2016 по 21.07.2016;

5) 8,78 грн. із заборгованості за рахунком № ТС00964 від 31.03.2016 на суму 2379,22 грн. за період з 07.06.2016 по 21.07.2016.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 15 585,70 грн., з яких: 12 272,91 грн. основна сума боргу, 3076,82 грн. пеня, 235,97 грн. 3% річних.

За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, судовий збір покладається на відповідача у сумі 1376,39 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросоюз" на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради основного боргу у сумі 7620,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросоюз" (49000, м. Дніпро, пр-т Карла Маркса, буд. 20, к. 53, ідентифікаційний код 31371428) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 6б, ідентифікаційний код 36639101) основний борг у сумі 12 272,91 грн., пеню у сумі 3076,82 грн., 3% річних у сумі 235,97 грн., судовий збір у сумі 1376,39 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2016.

Суддя ОСОБА_3