Ухвала суду № 62974074, 25.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.11.2016 Справа № 904/5825/16

За заявою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 1 413 709,69 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність від 01.08.2016;

від відповідача (заявника): юрисконсульт І категорії ОСОБА_2, довіреність № 18/904 від 03.02.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення основного боргу у сумі 1 188 437,00 грн та пені у сумі 152 512,61 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач виклав клопотання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у сумі 60 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" 3% річних у сумі 17 558,64 грн, витрати на послуги адвоката у сумі 5 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 15 558,92 грн. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 021 703,00 грн припинено, у решті позовних вимог відмовлено.

10.11.2016 відповідач - Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - звернувся до господарського суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення в порядку ст. 121 ГПК України. У заяві боржник просить розстрочити виконання рішення відповідно до наступного графіку:

з 15.11.2016 - 30.11.2016 - 19 058,78 грн;

з 01.12.2016 - 31.12.2016 - 19 058,78 грн.

Всього: 38 117,56 грн.

Обґрунтовуючи свою заяву, боржник посилається на скрутне фінансове становище, наявність значної кредиторської заборгованості та заборгованості за кредитною лінією, нестабільне фінансування, а також на можливість дестабілізації роботи боржника внаслідок одночасного стягнення заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

На час надходження вищевказаної заяви до господарського суду, справа перебувала у Дніпропетровському апеляційному господарському суді на розгляді апеляційної скарги позивача на рішення суду від 12.09.2016 справу № 904/5825/16.

Ухвалою від 10.11.2016 суд відклав вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про розстрочку виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України до повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції.

16.11.2016 справа № 904/5825/16 повернулася до господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 залишено без змін.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 17.11.2016 судом було видано відповідний наказ від 16.11.2016.

Ухвалою від 18.11.2016 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

25.11.2016 заявник подав письмові пояснення до заяви про розстрочку виконання рішення, у яких підтримав раніше подану заяву. Доказом достовірності відсутності коштів на банківських рахунках підтверджує випискою по рахунку станом на 03.11.2016 та графіком виплат заробітної плати в листопаді 2016 року.

Позивач (стягувач) заперечив проти надання відповідачу розстрочки, посилаючись на те, що відповідач протягом серпня та вересня 2016 року сплатив позивачу загалом 2972142,00 грн заборгованості за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року по справі № 904/7556/16, що свідчить про його достатню платоспроможність та про можливість погасити борг у розмірі 38117,56 грн, стягнутий за судовим рішенням від 12.09.2016 у цій справі, у повному обсязі без розстрочення виконання.

Оцінивши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про надання розстрочки виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Однак, заявником не подано будь-яких доказів, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим на даний час чи в майбутньому.

Скрутне фінансове становище не є винятковим випадком, що ускладнює виконання рішення.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду на підставі статті 121 ГПК за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте відповідачем не надано документів, що свідчать про його скрутний фінансовий стан, а також жодних доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України та п. 7.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 №9, а саме:

доказів загрози банкрутства,

відсутності коштів на банківських рахунках,

відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарській суд України у справах № 910/17008/14 (постанова від 25.02.2015) та № 910/15873/14 (постанова від 24.07.2014).

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 Господарського кодексу України та частини першої ст. 625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач зазначає про наявність кредиторської заборгованості у сумі 729 919 000 грн, що унеможливлює проведення розрахунку по заборгованості позивача у сумі 38 117,56 грн. Однак, слід звернути увагу, що відповідач не надав відомостей про наявність дебіторської заборгованості. Ймовірно, сума дебіторської заборгованості достатня для повного погашення заборгованості перед позивачем.

Заявником (відповідачем, боржником) не надано належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище та складну економічну ситуацію Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" не є доказом неможливості виконання рішення та не підтверджується відповідними доказами. До того ж, останнім не надано доказів того, що в нього відсутнє майно, за рахунок якого можливо погасити заборгованість перед позивачем.

Із заяви відповідача (заявника, боржника) про надання розстрочки виконання рішення слідує, що необхідність надання розстрочки виконання судового рішення фактично обґрунтовується посиланням на свій складний фінансовий стан та відсутність коштів необхідних для виконання рішення суду, але документального підтвердження обставин, що зумовлять можливість виконання рішення в майбутньому останнім не надано.

Крім того, у відповідності з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2016 року прибуток відповідача до оподаткування склав 11 905 776 грн. ОСОБА_2 балансу (Звіту про фінансовий стан на 30.06.2016) вбачаються такі показники про фінансовий стан відповідача: рядок 1125 "Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги " - 365155,00 грн, тобто більше 365 мільйонів гривень; рядок 1167 "Рахунки в банках" - 4 172,00 грн, тобто 4,2 млн. грн, що цілком достатньо для оплати суми за судовим рішенням в розмірі 38000,00 грн. За звітом про фінансові показники за 1 півріччя 2016 року вбачається: код рядка 2290 "Прибуток за оподаткування" - 11,9 млн. грн; код рядка 2350 "Чистий фінансовий прибуток" - 11,9 млн грн. Отже, можна дійти висновку, що у відповідача явно достатньо коштів для оплати стягнутої суми у розмірі 38117,56 грн одночасно без розстрочення виконання.

Також, слід зазначити, що зважаючи на вимогу відповідача розстрочити виконання рішення суду лише на два платежі та на короткий проміжок часу (з 15.11.2016 - 30.11.2016 на 19058,78 грн та з 01.12.2016 - 31.12.2016 на 19058,78 грн), суд не вбачає підстав для необхідності в наданні розстрочки, оскільки присуджена до стягнення сума не є значно великою, а представник позивача у судовому засіданні усно заявив, що наразі наказ до примусового виконання не пред'явлено.

Таким чином, заявником (відповідачем, боржником) не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання розстрочки виконання судового рішення.

В силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У зв'язку з недоведеністю заявником неможливості виконання рішення у встановлений строк та недоведеністю обставин, які б обумовили необхідність та доцільність розстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення.

До того ж, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен крім інших обставин враховувати наявність інфляційних процесів у економіці держави, тому суд прийшов до висновку, що сторони знаходяться в рівних економічно-фінансових умовах. Таким чином, існуючі процеси в економіці Україні негативно впливають також і на позивача, тому надання відповідачу розстрочки виконання рішення не відповідатиме принципам рівності сторін перед законом та судом.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 відмовити.

Суддя ОСОБА_3