Постанова № 62972749, 12.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 р. Справа № 804/3410/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області про визнання наказу незаконним та недійсним в частині, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просить визнати наказ Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області про попередження про неповну посадову відповідальність від 06.05.2016 р. №1201 в частині накладення стягнення на ОСОБА_2 та стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 10 000, 00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що оскаржуваний наказ від 06.05.2016 р. №1201 в частині оголошення позивачу попередження про неповну посадову відповідальність є протиправним, таким, що винесений з порушенням чинного законодавства щодо проведення службової перевірки, тобто без відібрання жодних пояснень та без врахування тої обставини, що до функціональних обов'язків ОСОБА_2 як заступника начальника сектору Амур-Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області не входить реєстрація заяв, повідомлень в ЖЕО АНД ВП та внесення до нього будь-кого інформації, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи свою думку у поясненнях, викладених у запереченнях на позов. Позиція відповідача аргументована тим, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.05.2016 р. №1201 за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні вимог ст.ст.7, 8 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 р. №3460, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1, 5 Інструкції від 06.11.2015 р. №1377, а саме не проведення реєстрації до Журналу ЄО Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ГУНП повідомлень про кримінальні правопорушення, капітана поліції ОСОБА_2 попереджено про неповну посадову відповідальність. У зв'язку з чим, наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність є цілком обґрунтований та правомірний. Доводи ж позивача щодо порушень порядку проведення службової перевірки без відібрання жодних пояснень у позивача не відповідають дійсним фактичним обставинам. ОСОБА_2 власноруч склав пояснення щодо факту не реєстрації рапортів інспекторів до Журналу ЄО. Відповідач також зазначив, що начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника ОВС, статутів, наказів. ОСОБА_2, 11 листопада 2015 року склавши Присягу, добровільно взяв на себе зобов'язання і був обізнаний, що за порушення п.1, 5 розділу 2 Інструкції його буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності. При цьому, визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосереднього начальника Головного управління НП в Дніпропетровській області. Тому порушень чинного законодавства з прийняття оскаржуваного наказу відповідачем допущено не було, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 07 листопада 2005 року ОСОБА_2 (М-193407) призначено заступником начальника Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпропетровського відділення поліції, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2015 р. №1о/с).

Згідно з Довідкою ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_2 працює заступником начальника сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.13).

19 лютого 2016 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області ініційовано Доручення від 19.02.2016р. №962\Рп «Про організацію проведення комплексної перевірки службової діяльності Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП» з метою перевірки фактичного стану службової діяльності Амур-Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського ВП, вивчення ролі керівництва відділення поліції в організації роботи підлеглих (а.с.83).

У період з 19.02.2016р. по 25.02.2016р. Комісією Головного управління відповідно до доручення ГУНП від 19.02.2016р. №962\РП здійснено комплексну перевірку службової діяльності Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

За результатами перевірки встановлені недоліки за усіма основними напрямками роботи, насамперед щодо організації розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, превентивної та адміністративно-правозастосовної діяльності, конвойної служби, охорони публічного порядку, професійної підготовки, дозвільної системи, молодіжної превенції, дотримання обліково-реєстраційної, статистичної та транспортної дисципліни, порядку постійного зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів.

16 березня 2016 року з метою проведення повного, об'єктивного і всебічного службового розслідування ГУ НП в Дніпропетровській області наказом від 16.03.2016 р. №646 призначено службове розслідування за фактами неналежної організації керівництвом Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області службової діяльності підлеглих (а.с.42).

06 травня 2016 року т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області затверджено Висновок службового розслідування щодо неналежної організації керівництвом Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області службової діяльності підлеглих (а.с.43-61).

Згідно з наведеним Висновком, в ході службового розслідування встановлено, що «…керівниками Амур-Нижньодніпровського ВП не вживаються заходи щодо дотримання підлеглими законності під час прийняття до реєстрації та розгляду заяв і повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події. Як наслідок, у зазначеному підрозділу поліції порушення обліково-реєстраційної дисципліни набили системного характеру.

Зокрема, під час проведення перевірки відділення встановлено 21 порушення обліково-реєстраційної дисципліни, а саме: 13 факті не реєстрації до єдиного обліку відомостей про вчинені кримінальні правопорушення (9 з яких були особисто виявлені працівниками поліції та по 2 - що надійшли до канцелярії ВП поштою і внаслідок не проведення звіряння з лікарняними), 8 фактів безпідставного списання до справи без внесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення та один факт неналежного реагування на повідомлення про вчинення злочину.

Керівництвом відділення не забезпечено реєстрацію до єдиного обліку відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, особисто виявлених підлеглими працівниками» (а.2 Висновку, а.с. 43 зворотній бік).

На підставі вказаного Висновку службового розслідування, наказом ГУНП від 06.05.2016р. №1201 «Про результати комплексної перевірки службової діяльності Амур-Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського ВП та притягнення керівництва і окремих поліцейських відділення до дисциплінарної відповідальності» заступнику начальника Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпропетровського відділення поліції ГУНП капітану поліції ОСОБА_2 попереджено про неповну посадову відповідність за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні вимог ст. 7, 8 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 р. №3460, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. №580-VIII, п.1, 5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 р. №1377, що виразилось у нереєстрації до ЖЄО Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ГУНП повідомлення щодо функціонування гральних закладів та незаконних пунктів приймання металобрухту (а.с.6, 38).

Правомірність та обґрунтованість наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 06.05.2016р. №1201 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».

Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно п. 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, відповідно до положень п.п. 2.2.-2.4., 3.3., 4.1. розділу III, та п.п. 1.1., 1.2. розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 за №628/20941 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки. Працівник органів внутрішніх справ бере на себе ряд моральних зобов'язань, зокрема бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Відповідно до положень ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Статуту.

Так, відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до оскаржуваного в частині наказу ГУ НП в Дніпропетровській області № 1201 від 06.05.2016р. до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні ст. 7, 8 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 р. №3460, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. №580-VIII, п.1, 5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 р. №1377.

Як встановлено судом із зазначеного наказу та Висновку службового розслідування, порушення вказаних нормативних актів та посадових обов'язків виразились у не реєстрації до ЖЄО Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ГУНП повідомлень (рапортів інспекторів) щодо функціонування гральних закладів та незаконних пунктів приймання металобрухту від 22.02.2016 р. в той же день.

З метою оцінки правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.

Суб'єктом дисциплінарного проступку, що виявлений за результатом проведення службовим розслідуванням, є ОСОБА_2, який перебуває у службових відносинах із ГУ НП в Дніпропетровській області та на якого поширювалися обов'язки передбачені нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Закону України «Про Національну поліцію», службових обов'язків.

Об'єктом дисциплінарного проступку, що ставиться у вину позивачу, відповідно до наказу ГУ НП в Дніпропетровській області № 1201 від 06.05.2016р. є, зокрема, порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що виразились у не реєстрації до ЖЄО Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ГУНП повідомлень (рапортів інспекторів) щодо функціонування гральних закладів та незаконних пунктів приймання металобрухту від 22.02.2016 р. в той же день.

Надаючи оцінку складу проступку, вчинення якого поставлено у вину позивача, суд враховує, що згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до положень ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати.

Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

За правилами, визначені в ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 р. №1377 (далі - Порядок №1377) джерелом інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події є:

1) повідомлення осіб, які надходять до органу поліції або особи, уповноваженої здійснювати досудове розслідування (далі - слідчий);

2) самостійно виявлені слідчим або іншою посадовою особою органу поліції з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень;

3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу на місці вчинення кримінального правопорушення.

Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, або слідчим, або іншою посадовою особою органу поліції, якою самостійно виявлено з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Облік таких заяв та повідомлень проводиться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції, працівниками інших структурних підрозділів цих органів, яких призначено підмінними черговими в установленому порядку, оператором телефонної лінії «102» або іншою посадовою особою.

Заяви і повідомлення про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу ЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи з усіма відомостями з журналу ЄО.

Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

Отже, законодавець чітко визначив, що джерелом інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події є, зокрема, самостійно виявлені слідчим або іншою посадовою особою органу поліції з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень. При цьому, така посадова особа органу поліції в разі отримання формації про вчинене кримінальне правопорушення має за обов'язок негайно повідомити про це чергову частину органу поліції.

Надаючи оцінку об'єктивній стороні дисциплінарного проступку позивача, суд враховує, що під час службового розслідування встановлено порушення позивачем ст. 7, 8 Дисциплінарного Статуту, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1, 5 Розділу ІІ Порядку №1377, що проявилось у не реєстрації до ЖЄО Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ГУНП повідомлень (ініціативних рапортів інспекторів) щодо функціонування гральних закладів та незаконних пунктів приймання металобрухту від 22.02.2016 р. в той же день.

Так, у Висновку службового розслідування зазначено, що «….22 лютого 2016 року під час перевірки працівниками Управління превентивної діяльності ГУНП виявлено 5 незареєстрованих до журналу ЄО рапортів з інформацією щодо функціонування гральних закладів (інспекторів поліції ОСОБА_9., ОСОБА_6., ОСОБА_7. - по вул. Калінова, 53 біля магазину «Простор», вул. Шолохова, 1, вул. Донецьке шосе, 7 та 2-а) та незаконних пунктів приймання металобрухту (інспекторів поліції ОСОБА_7., ОСОБА_8 - вул. передова, 7, вул. Петрозаводська, 27, вул. Солончакова, 73, вул. Северодвинська, 4, Каляєва, 79/1, вул. Каруни, 29, пр. Воронцова, 16, вул. Грінченка, 148, вул. Янтарна, 42 та вул. Саперна, 94-А). Вказані рапорти керівництвом Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП не розглядались та до оперативних підрозділів не надсилалися.

Опитані інспектори сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 пояснили, що вказані рапорти були надані для подальшого розгляду та прийняття рішення заступнику начальника сектору Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_2, який пояснив, що 22.02.2016 року працівниками ГУНП були виявлені факти не реєстрації рапортів до ЖЄО, однак вказані рапорти йому інспекторами ВП не надавались та після їх виявлення працівниками ГУНП ним прийнято заходів щодо їх реєстрації та передано для розгляду та прийняття законного рішення керівництву СКП Амур-Нижньодніпровського ВП.

Опитана діловод канцелярії Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_10, яка пояснила, що 24 лютого 2016 року заступник начальника СПП АНД ВП капітан поліції ОСОБА_2 надав до канцелярії на реєстрацію 23 рапорти інспекторів сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського ВП, які нею були зареєстровані за вих.№37.1\672 від 24.02.2016 у Журналі обліку вхідних документів ВП (інв.№37 від 04.01.2016), при цьому в підписі про їх отримання відмовився, пояснивши, що ці рапорти особисто передасть керівництву….» (а.2-4 Висновку, а.с.43-44).

Відповідні рапорти та пояснення інспекторів сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та діловода канцелярії Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_10 були досліджені судом в судовому засіданні.

Судом встановлено, що заступник начальника СПП АНД ВП капітан поліції ОСОБА_2 упродовж 22.02.2016-24.02.2016 рр. не звертався ані до канцелярії Амур-Нижньодніпровського ВП, ані до чергової частини Амур-Нижньодніпровського ВП, а отже не здійснював жодних заходів до виконання дій як керівником відділу органу поліції, що визначені ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та в п.1, 5 Порядок №1377.

Водночас, лише 24 лютого 2016 року рапорти інспекторів сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського ВП (підлеглих позивача) були надані ОСОБА_2 до канцелярії на реєстрацію у Журналі обліку вхідних документів ВП, що підтверджується поясненням діловода канцелярії ОСОБА_10 (а.с.76).

При цьому, сумнівним є також і той факт, що в підписі про їх отримання позивач відмовився.

Факт такої поведінки заступника начальника сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 не узгоджується з положенням ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та п.1, 5 Розділу ІІ Порядку №1377, тим паче з урахуванням терміновості та обов'язковості повідомлення чергової частини органу поліції в разі отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення.

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що до обов'язків заступника начальника сектору Амур-Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області не входить реєстрація заяв, повідомлень в ЖЕО АНД ВП та внесення до нього будь-кого інформації, оскільки позивачем не забезпечено вчасну, тобто негайну реєстрацію до єдиного обліку відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, особисто виявлених підлеглими працівниками - інспекторами сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 під час провадження ними профілактичних заходів на районі.

До того, відповідні дії щодо передання на реєстрацію ініціативних рапортів інспекторів були здійснені ОСОБА_2 як заступником начальника СПП АНД ВП в подальшому, а саме 03.03.2016 р. (а.с.77).

Доводи ж позивача щодо ненадання ним пояснень в рамках службового розслідування не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи (а.с. 77, 78).

Разом з тим, суд не ставить під сумнів заслуги позивача під час виконання ним своїх обов'язків до вчинення проступку, обставини якого досліджуються судом.

Однак, виходячи із того, що головним завданням поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги, - чітке та неухильне дотримання особовим складом функціональних обов'язків, норм професійної підготовки набуває ще більшої ваги.

Позивач, склавши Присягу працівника Національної поліції України, присягнув вірно служити Українському народові, дотримуючись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (а.с.34).

Але, допустивши не забезпечення негайної реєстрації до єдиного обліку відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, особисто виявлених підлеглими працівниками - інспекторами сектору патрульної поліції Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 під час провадження ними профілактичних заходів на районі, згідно з їхніми ініціативним рапортами, позивач допустив дисциплінарний проступок.

Суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним з вчиненим дисциплінарним проступком, який потягнув невчасну реєстрацію факту вчинення кримінального правопорушення.

До того ж, суд вважає слушними доводами відповідача про те, що Закон України «Національну поліцію», Дисциплінарний статут ОВС України, Присяга працівника Національної поліції України та інші нормативно-правові акти вимагають від кожного співробітника поліції строгого додержання Конституції України, діючого законодавства України, нормативних актів Національної поліції, інструкцій та порядків, які видаються в межах їх повноважень.

Саме з цих міркувань виходив відповідач при прийнятті рішення про попередження про неповну посаду відповідність за грубе порушення дисципліни.

Доводи позивача про те, накладаючи таке дисциплінарне стягнення як попередження про неповну посадову відповідність, відповідач не використав весь перелік можливих (менш) суворих дисциплінарних стягнень, то суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Дисциплінарного статуту ОВС не зобов'язано перед застосуванням більш суворого дисциплінарного стягнення накладати менш суворе.

Право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до норм Дисциплінарного статуту ОВС належить особі, яка проводить службове розслідування, з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Проаналізувавши склад дисциплінарного проступку, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_2, суд доходить висновку про наявність у діях позивача, що мали місце 22.02.2016, проступку, який є достатньою підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Тому, підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного наказу № 1201 від 06.05.2016 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність відсутні.

Відсутні у зв'язку із цим також підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 10 000, 00 грн. моральної шкоди, які є похідними від позовних вимог про скасування наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області про визнання наказу незаконним та недійсним в частині, стягнення моральної шкоди - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський