Ухвала суду № 62972732, 24.11.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

24.11.2016

№ 1-кс/489/1067/2016

У Х В А Л А

ім'ям України

24 листопада 2016 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Захарченко Д.В., за участю слідчого СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області Білецької І.О., розглянувши клопотання про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016150040005020, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України, а саме заволодіння невстановленою особою 31.03.2016 р., шляхом надання приватному нотаріусу ОСОБА_2 підроблених документів, квартирою АДРЕСА_1.

Слідчий СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області Білецька І.О. звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3, як на майно, що є об'єктом кримінально протиправних дій.

Дослідивши надані матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, вважаю що клопотання підлягає задоволенню.

Так, згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема є об'єктом кримінально протиправних дій.

Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що квартира АДРЕСА_1 є об'єктом кримінально протиправних дій, отримана особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, з метою розслідування якого проводиться досудове розслідування, що доведено показами потерпілої ОСОБА_4 про заволодіння належною їй квартирою, відомостями щодо продажу вказаної квартири ОСОБА_3, вважаю необхідним накласти арешт на вказане майно для запобігання можливості його відчуження та розпорядження.

Окрім правової підстави для арешту майна, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, вважаю необхідним при арешті майна застосувати заборону відчуження та розпорядження майном.

При цьому, вважаю необхідним розглянути клопотання без повідомлення фактичного володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Керуючись ст.172, 173 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3, з тимчасовим позбавленням можливості відчужувати та розпоряджатися нею до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

На підставі ч.1 ст.174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя: